Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Social sciences"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Монетарні впливи на ринок праці в умовах невизначеності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Сідельникова, Лариса ПетрівнаМетою статті є дослідження особливостей впливу монетарної політики на вітчизняний ринок праці в умовах війни. Визначено основні тенденції ринку праці України до повномасштабного вторгнення рф та в умовах воєнного стану. Досліджено показники офіційної статистики щодо кількості безробітних, зроблено припущення щодо реального рівня цього індикатора та спрогнозовано короткострокові тренди щодо пожвавлення реєстрації осіб в центрі зайнятості як безробітних або таких, що шукають роботу. Доведено вплив політики облікових ставок, яку проводить центральний банк, на зайнятість населення. Визначено, що загальний вплив змін облікової ставки в країні залежить від співвідношення між малими та великими підприємствами, а також від частки працівників з високим і низьким рівнем освіти. Згадано резервні вимоги до банківських установ як монетарний інструмент впливу на ринок праці. Акцентовано увагу, що однією з основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час є брак обігових коштів. Розраховано, що у структурі кредитів, наданих банками України, домінантне значення (більше 70 %) належить суб’єктам господарювання. Значна увага приділена кредитуванню бізнесу (у тому числі у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %») як визначній умові створення нових робочих місць. Розглянуто проблематику зростання обсягів непрацюючих кредитів під час війни. Підкреслено катастрофічне місце України у рейтингу країн за рівнем NPL у загальному обсязі виданих кредитів, складеному за даними Світового банку. Проаналізовано тенденції щодо рівня NPL в Україні до повномасштабного вторгнення та причини зростання обсягів непрацюючих кредитів у 2022–2023 роках. Доведено, що висока вартість кредитних ресурсів обмежує наявність обігових коштів у бізнесу та вимушує його оптимізувати витрати на заробітну плату, що призводить до зниження рівня оплати праці та скорочення робочих місць. Обґрунтовано, що монетарні аспекти впливу на збереження трудового потенціалу нації набувають під час війни особливого значення.Item Поведінка споживача в умовах кризи та невизначеності: мікроекономічний аналіз(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Дунська, Алла Рашидівна; Жалдак, Ганна Петрівна; Маринченко, Оксана ВікторівнаМетою статті є дослідження особливостей поведінки споживачів в умовах кризи та невизначеності. У статті проаналізовано дослідження стосовно раціональності споживчого вибору. Виокремлено основні підходи до оцінки корисності та споживчої поведінки. Наразі половина пересічних громадян найбільш пріоритетно ставиться до покупки продуктів харчування; наступна категорія за питомою вагою – ліки; на третьому місці – одяг і взуття; четверте місце – засоби гігієни та догляду за собою. Виявлено, що останні позиції займають покупки, що стосуються речей для дому, меблів і побутової техніки, адже вони покликані задовольняти вторинні потреби, тому і попит на них у цей час дуже низький. Особливу увагу приділено питанню доходів споживачів і споживчого вибору в умовах обмеженості доходу. Згідно з результатами, можна спостерігати таку тенденцію: 40 % опитаних є лояльними до тих марок і брендів, а також загального набору продуктів, які купували, а урізання доходів зумовило скорочення кількісних показників; на другому місці за кількістю відповідей знаходиться категорія людей, що перейшла на більш дешеві товари або товари-замінники; і лише 7 % зазначили, що жодним чином не змінили рівень своїх витрат (хоча в 2021 році цей показник був удвічі більшим). З урахуванням мікроекономічного підходу виявлено основні чинники споживчого вибору. Серед найвагоміших чинників особливу увагу приділено: підтримці ЗСУ; діяльності та взаємодії бренду з росією; волонтерській діяльності; зрозумілій політичний позиції та мові бренду. Якщо дослідити результати опитування за факторами вибору бренду за віковими категоріями, то прослідковується чітка тенденція того, що найбільш чутливими до вищезазначених чинників є наймолодша група опитуваних, а саме особи у віці 18–24 років. Визначено, що молодь найбільш прискіпливо ставиться до політики бренду та методів ведення своєї діяльності, і для них особливо важливо, щоб цінності бренду та їх поведінка відповідали сучасному становищу, в якому опинилися всі громадяни. Представлено схему поведінки кінцевих споживачів. Обґрунтовано вплив на раціональну поведінку споживачів військової агресії.Item Пріоритети та інструментарій молодіжної політики в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу: досвід країн Західної Європи(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Мельник, Мар’яна Іванівна; Лещух, Ірина ВолодимирівнаУ статті досліджено пріоритети й інструментарій молодіжної політики країн Західної Європи (Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія) в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу. Зокрема, ідентифіковано основні характерні риси молодіжної політики Німеччини (як однієї із найпрогресивніших і найефективніших не лише серед Західноєвропейських країн, а й у світі): помірне втручання держави у життєдіяльність молоді, соціальне партнерство між державою та суспільством на принципах субсидіарності; поєднання соціал-демократичного та ліберального спрямування; високий рівень демократичності; чітке структурування за рівнями: федеральний, федеральних земель і місцевий; наявність потужної законодавчої бази, пов’язаної із регулюванням різних питань життєдіяльності молоді. Зважаючи на досвід Німеччини щодо розподілу бюджетного фінансування молодіжної політики (зокрема, його адресність із урахуванням локальних і регіональних соціально-економічних реалій і потреб), акцентовано увагу на доцільності застосування в Україні саме такого підходу до реалізації державної молодіжної політики, з урахуванням різних умов та якості життєдіяльності вітчизняної молоді в різних регіонах країни (насамперед, залежно від віддаленості від лінії бойового зіткнення). Досліджено пріоритети та інструментарій соціального захисту молоді в Австрії (підтримка прав молодих людей на особистісний розвиток, забезпечення участі молоді в освітньому процесі; надання матеріальної та нематеріальної допомоги безробітним; соціальна підтримка дітей, які перебувають під опікою поза сім’єю; захист молоді від усіх форм насильства та дискримінації; компенсація витрат на амбулаторне та/або стаціонарне лікування; фінансування витрат, пов’язаних зі здійсненням інтернатного догляду за дітьми батьками-вихователями або соціальними педагогами та ін.). Зважаючи на загострення проблеми безробіття молодого населення у Франції, проаналізовано пріоритети та інструментарій політики сприяння інтеграції молоді цієї країни на ринку праці, розвитку комунікаційних навичок тощо. Досліджено особливості державної політики сприяння розвитку культури молодіжного підприємництва, інноваційної діяльності тощо в країнах Західної Європи (зокрема, у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Нідерландах). Результати дослідження пріоритетів та інструментарію молодіжної політики країн Західної Європи в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу дозволили відслідкувати поступовий перехід від надання державної допомоги окремим найбільш уразливим групам молодого населення до фінансування соціальних програм, що сприяють згуртованості молоді, її розвитку та збереженню людського потенціалу. Беручи до уваги кращий досвід формування та реалізації молодіжної політики в Західноєвропейських країнах, названо пріоритетні напрями удосконалення молодіжно політики в Україні.