Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geography"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Адаптація проєктного менеджменту під час IT-кризи 2022–2023 років(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Пешко, Максим Ігорович; Мельник, Ольга ГригорівнаСтаттю присвячено проблематиці та перспективі адаптації проєктного менеджменту до IT-кризи 2022–2023 років, що була спровокована як світовими економічними проблемами, так і війною в Україні. Проаналізовано теперішню ситуацію та тенденцію адаптації проєктного менеджменту до IT-кризи 2022–2023 років як в Україні, так і у світі загалом. Перелічено проблеми, з якими зіткнувся проєктний менеджмент під час світової IT-кризи. Перелічено проблеми, з якими зіткнеться ІТ-бізнес, і який вплив це матиме на управління проєктами в компаній. Визначено перспективи розвитку та подальші заходи для успішної адаптації до кризових умов у світовій економіці протягом 2022–2023 років. У сучасному динамічному та взаємопов'язаному бізнес-середовищі керівники проєктів стикаються з критичною задачею забезпечення успішного керування проєктами під час кризових періодів. Розглянуто стратегії та ідеї, які менеджери проєктів можуть застосувати, щоб успішно долати кризи та зміцнювати позицію проєктів. Було визначено, що ключ до успішного управління проєктами в галузі інформаційних технологій залежить від таких аспектів, як гнучка методологія, управління ризиками, підтримка ефективної комунікації, стимулювання морального духу команди тощо. Застосовуючи гнучкі методології, такі як Agile, використовуючи пріоритетне управління ризиками, підтримуючи чітку комунікацію всередині компанії, підтримуючи моральний дух команди, адаптуючи плани проєкту та використовуючи сучасні технології, менеджери проєктів можуть успішно долати невизначеність і вести свої команди до успіху. Приймаючи ці виклики, навчаючись на них і стаючи сильнішими з одного боку, менеджери проєктів можуть утвердитися як ефективні кризові лідери у своїх організаціях, а з іншого боку – успішно підтримувати проєкти в компанії, що допоможе їй вижити під час кризового періоду.Item Пріоритети та інструментарій молодіжної політики в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу: досвід країн Західної Європи(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Мельник, Мар’яна Іванівна; Лещух, Ірина ВолодимирівнаУ статті досліджено пріоритети й інструментарій молодіжної політики країн Західної Європи (Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія) в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу. Зокрема, ідентифіковано основні характерні риси молодіжної політики Німеччини (як однієї із найпрогресивніших і найефективніших не лише серед Західноєвропейських країн, а й у світі): помірне втручання держави у життєдіяльність молоді, соціальне партнерство між державою та суспільством на принципах субсидіарності; поєднання соціал-демократичного та ліберального спрямування; високий рівень демократичності; чітке структурування за рівнями: федеральний, федеральних земель і місцевий; наявність потужної законодавчої бази, пов’язаної із регулюванням різних питань життєдіяльності молоді. Зважаючи на досвід Німеччини щодо розподілу бюджетного фінансування молодіжної політики (зокрема, його адресність із урахуванням локальних і регіональних соціально-економічних реалій і потреб), акцентовано увагу на доцільності застосування в Україні саме такого підходу до реалізації державної молодіжної політики, з урахуванням різних умов та якості життєдіяльності вітчизняної молоді в різних регіонах країни (насамперед, залежно від віддаленості від лінії бойового зіткнення). Досліджено пріоритети та інструментарій соціального захисту молоді в Австрії (підтримка прав молодих людей на особистісний розвиток, забезпечення участі молоді в освітньому процесі; надання матеріальної та нематеріальної допомоги безробітним; соціальна підтримка дітей, які перебувають під опікою поза сім’єю; захист молоді від усіх форм насильства та дискримінації; компенсація витрат на амбулаторне та/або стаціонарне лікування; фінансування витрат, пов’язаних зі здійсненням інтернатного догляду за дітьми батьками-вихователями або соціальними педагогами та ін.). Зважаючи на загострення проблеми безробіття молодого населення у Франції, проаналізовано пріоритети та інструментарій політики сприяння інтеграції молоді цієї країни на ринку праці, розвитку комунікаційних навичок тощо. Досліджено особливості державної політики сприяння розвитку культури молодіжного підприємництва, інноваційної діяльності тощо в країнах Західної Європи (зокрема, у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Нідерландах). Результати дослідження пріоритетів та інструментарію молодіжної політики країн Західної Європи в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу дозволили відслідкувати поступовий перехід від надання державної допомоги окремим найбільш уразливим групам молодого населення до фінансування соціальних програм, що сприяють згуртованості молоді, її розвитку та збереженню людського потенціалу. Беручи до уваги кращий досвід формування та реалізації молодіжної політики в Західноєвропейських країнах, названо пріоритетні напрями удосконалення молодіжно політики в Україні.Item Статистичний аналіз національного ринку літій-іонних батарей та впливу агресії рф на його розвиток(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Чала, Тетяна Георгіївна; Корніліч, Дмитро ОлеговичУ статті основну увагу приділено національному ринку літій-іонних батарей як системи збереження енергії. Визначено вплив наслідків вторгнення рф до України на динаміку його розвитку. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми. Окреслено глобальний і національний контекст розвитку ринку, наголошено на важливості літій-іонних акумуляторів як провідної технології вторинних батарей. Під час дослідження розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення ринку систем збереження енергії та проведено аналіз глобальних тенденцій розвитку світового ринку акумуляторів. Визначено сегментацію ринку. Проаналізовано чинники, що впливають на розвиток світового ринку, стримують або прискорюють зростання. Здійснено аналіз національного ринку в рамках ланцюжка виробництва. Відокремлено перспективи видобутку сировини, її первинної переробки, виробництва компонентів акумуляторів (катод, анод); розглянуто повний цикл виробництва акумуляторів і кінцевих виробів. Розглянуто кроки, які здійснює Україна для розвитку ринку. Висвітлено стратегічні перспективи взаємодії з Європейським батарейним альянсом (EBA) з метою створення замкнутої екосистеми у сфері батарейок у рамках Європейського Союзу. Використано дані UN Comtrade – бази даних статистики торгівлі товарами Організації Об’єднаних Націй для статистичного аналізу імпорту в Україну літій-іонних батарей. Виокремлено значення тренду (як адитивної складової часового ряду) національного ринку за допомогою локальної лінійної регресії за методом Фрідмана. Практичну реалізацію цього методу здійснено з використанням програмного продукту R Studio. Визначено абсолютні та відносні параметри динаміки ринку. Розглянуто статистику за 2022 рік, як рік початку російської агресії проти України; визначено особливості та вплив війни на динаміку розвитку ринку літій-іонних батарей. Визначено, що Україна демонструвала випереджальні світові темпи зростання ринку до початку війни та аномальне споживання в 2022 році. Проведене дослідження дозволило висвітлити споживчий характер національного ринку з одного боку та глобальні перспективи України як гравця у ланцюжку виробництва – з іншого.