Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/931

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Пріоритети та інструментарій молодіжної політики в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу: досвід країн Західної Європи
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Мельник, Мар’яна Іванівна; Лещух, Ірина Володимирівна
    У статті досліджено пріоритети й інструментарій молодіжної політики країн Західної Європи (Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія) в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу. Зокрема, ідентифіковано основні характерні риси молодіжної політики Німеччини (як однієї із найпрогресивніших і найефективніших не лише серед Західноєвропейських країн, а й у світі): помірне втручання держави у життєдіяльність молоді, соціальне партнерство між державою та суспільством на принципах субсидіарності; поєднання соціал-демократичного та ліберального спрямування; високий рівень демократичності; чітке структурування за рівнями: федеральний, федеральних земель і місцевий; наявність потужної законодавчої бази, пов’язаної із регулюванням різних питань життєдіяльності молоді. Зважаючи на досвід Німеччини щодо розподілу бюджетного фінансування молодіжної політики (зокрема, його адресність із урахуванням локальних і регіональних соціально-економічних реалій і потреб), акцентовано увагу на доцільності застосування в Україні саме такого підходу до реалізації державної молодіжної політики, з урахуванням різних умов та якості життєдіяльності вітчизняної молоді в різних регіонах країни (насамперед, залежно від віддаленості від лінії бойового зіткнення). Досліджено пріоритети та інструментарій соціального захисту молоді в Австрії (підтримка прав молодих людей на особистісний розвиток, забезпечення участі молоді в освітньому процесі; надання матеріальної та нематеріальної допомоги безробітним; соціальна підтримка дітей, які перебувають під опікою поза сім’єю; захист молоді від усіх форм насильства та дискримінації; компенсація витрат на амбулаторне та/або стаціонарне лікування; фінансування витрат, пов’язаних зі здійсненням інтернатного догляду за дітьми батьками-вихователями або соціальними педагогами та ін.). Зважаючи на загострення проблеми безробіття молодого населення у Франції, проаналізовано пріоритети та інструментарій політики сприяння інтеграції молоді цієї країни на ринку праці, розвитку комунікаційних навичок тощо. Досліджено особливості державної політики сприяння розвитку культури молодіжного підприємництва, інноваційної діяльності тощо в країнах Західної Європи (зокрема, у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Нідерландах). Результати дослідження пріоритетів та інструментарію молодіжної політики країн Західної Європи в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу дозволили відслідкувати поступовий перехід від надання державної допомоги окремим найбільш уразливим групам молодого населення до фінансування соціальних програм, що сприяють згуртованості молоді, її розвитку та збереженню людського потенціалу. Беручи до уваги кращий досвід формування та реалізації молодіжної політики в Західноєвропейських країнах, названо пріоритетні напрями удосконалення молодіжно політики в Україні.
  • Thumbnail Image
    Item
    Туристська індустрія України: проблеми адаптації у військовий період і перспективи поствоєнного відновлення
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Богдан, Наталія Миколаївна; Осовець, Олександр Едуардович; Сегеда, Ірина Василівна; Соколенко, Анна Сергіївна
    Метою статті є аналіз поточного стану вітчизняної туристичної індустрії в контексті російського вторгнення в Україну, а також розроблення потенційних напрямів усунення негативних наслідків для туристичної індустрії та її відновлення. У статті досліджено стан туристської індустрії під час війни, розглянуто аспекти її адаптації до умов воєнного стану та розроблено пропозиції щодо поствоєнного відновлення. З початку масштабної військової агресії туристична індустрія України зазнала істотних перетворень, які призвели до практичної зупинки всіх видів туризму на початкових етапах воєнних дій. Однак повна оцінка впливу воєнних подій на український туризм стає вельми складною у зв’язку із продовженням масштабних воєнних дій та відсутністю точних даних. У дослідженні проаналізовано суму туристичного збору та структуру податків у держбюджет України від діяльності підприємств туристської індустрії, результати аналізу продемонстрували значне падіння за всіма показниками. Здійснено оцінку впливу розвитку туризму на валовий регіональний продукт (ВРП) із використанням кореляційно-регресійного аналізу. За результатами моделювання побудовано регресійну модель залежності ВРП від туристичного збору, що підтверджує, що розвиток туризму в регіоні сприяє підвищенню валового регіонального продукту та має значний мультиплікативний ефект. Узагальнено та структуровано особливості відпочинку та роботи туристичних об’єктів у різних областях України, та встановлено, що навіть за наявних обмежень громадяни продовжують відкривати нові місця відпочинку в Україні. Це можна пояснити тим, що постійний стрес втомлює організм, і люди потребують відпочинку та відновлення. Визначено змістовну характеристику факторів впливу війни на розвиток індустрії туризму. Встановлено, що відновлення туристичної індустрії залежатиме від темпів відновлення загальної та туристичної інфраструктури та загального рівня життя в країні, що сприятиме піднесенню як в’їзного, так і виїзного туризму. Одним із головних факторів, що впливає на створення безпечного іміджу туристичного напрямку, є рівень терористичної загрози, у зв’язку з чим сформульовано комплекс заходів для запобігання терористичній загрозі. Основною програмною моделлю розвитку туризму в поствоєнній Україні пропонується Державно-приватне партнерство (ДПП), від реалізації якого очікується найбільша віддача для розвитку туристичного бізнесу. З оглядом на зазначене вище, предметом перспективних досліджень має стати розроблення організаційного та ресурсного забезпечення механізму ДПП для відновлення туристичної індустрії України.