Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/931

Browse

Now showing 1 - 20 of 23

Адаптація проєктного менеджменту під час IT-кризи 2022–2023 років
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Пешко, Максим Ігорович; Мельник, Ольга Григорівна
Статтю присвячено проблематиці та перспективі адаптації проєктного менеджменту до IT-кризи 2022–2023 років, що була спровокована як світовими економічними проблемами, так і війною в Україні. Проаналізовано теперішню ситуацію та тенденцію адаптації проєктного менеджменту до IT-кризи 2022–2023 років як в Україні, так і у світі загалом. Перелічено проблеми, з якими зіткнувся проєктний менеджмент під час світової IT-кризи. Перелічено проблеми, з якими зіткнеться ІТ-бізнес, і який вплив це матиме на управління проєктами в компаній. Визначено перспективи розвитку та подальші заходи для успішної адаптації до кризових умов у світовій економіці протягом 2022–2023 років. У сучасному динамічному та взаємопов'язаному бізнес-середовищі керівники проєктів стикаються з критичною задачею забезпечення успішного керування проєктами під час кризових періодів. Розглянуто стратегії та ідеї, які менеджери проєктів можуть застосувати, щоб успішно долати кризи та зміцнювати позицію проєктів. Було визначено, що ключ до успішного управління проєктами в галузі інформаційних технологій залежить від таких аспектів, як гнучка методологія, управління ризиками, підтримка ефективної комунікації, стимулювання морального духу команди тощо. Застосовуючи гнучкі методології, такі як Agile, використовуючи пріоритетне управління ризиками, підтримуючи чітку комунікацію всередині компанії, підтримуючи моральний дух команди, адаптуючи плани проєкту та використовуючи сучасні технології, менеджери проєктів можуть успішно долати невизначеність і вести свої команди до успіху. Приймаючи ці виклики, навчаючись на них і стаючи сильнішими з одного боку, менеджери проєктів можуть утвердитися як ефективні кризові лідери у своїх організаціях, а з іншого боку – успішно підтримувати проєкти в компанії, що допоможе їй вижити під час кризового періоду.
Аналіз деяких особливостей розвитку економіки України на основі моделі «витрати – випуск»
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Діленко, Віктор Олексійович; Соколов, Костянтин Сергійович
Метою статті є порівняльний аналіз ефективності функціонування національної економіки на основі моделі «витрати – випуск» і найважливіших макроекономічних показників її розвитку. Було розраховано показники ефективності функціонування економіки у 2012–2020 роках, побудовані на основі відповідних елементів матриць коефіцієнтів прямих і повних витрат моделі В. Леонтьєва. Аналіз показників ефективності дав змогу виокремити періоди їх зростання та падіння, показати, що в економіці країни переважно використовуються менш ефективні галузі. Проведено порівняльне дослідження особливостей динаміки ефективності функціонування національної економіки та основних макроекономічних показників її розвитку. З цією метою розраховувалися відповідні коефіцієнти парної кореляції. Також оцінювалася тіснота зв'язку макроекономічних показників розвитку та кількісних показників інвестиційного клімату. Отримані низькі значення зазначених коефіцієнтів кореляції можуть свідчити про те, що процеси зміни величини національної економіки у зазначений період не пов'язані безпосередньо з таким важливим фактором, як ефективність її функціонування, інвестиційний клімат також не є значущим для економічного розвитку держави. У зв'язку з цим природно припустити, що на розвиток економічної системи України визначальний вплив мають інші чинники, що вимагає подальшого їх виявлення та вивчення. На додаток до відомих на основі моделі «витрати – випуск» запропоновано нові показники ефективності функціонування макроекономічних систем. Як актуальний напрям розвитку наведеного матеріалу може розглядатися аналіз особливостей економіко-математичного змісту та співвідношення різних показників ефективності, побудованих на основі моделі В. Леонтьєва, та уточнення специфічних можливостей їх використання у відповідних економічних дослідженнях.
Дослідження та удосконалення конкурентних переваг підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Рожко, Віктор Іванович; Альошин, Данило Дмитрович
У науковій літературі існує різноманіття підходів до визначення сутності конкурентних переваг. Загальновідомою є дефініція конкурентних переваг як характеристик, споживчих властивостей товару або бренду, що надають підприємству перевагу перед його конкурентами. Ця перевага може бути досягнута через надання споживачам більших благ, будь то завдяки реалізації більш доступної продукції або пропозиції високоякісних товарів із додатковими послугами, але за порівняно вищими цінами. Забезпечення конкурентних переваг є важливим аспектом стратегічного управління підприємством у конкурентному середовищі. Різноманітність підходів до визначення сутності цієї категорії свідчить про її багатогранний характер. Формування конкурентних переваг на підприємстві може бути досягнуто шляхом раціоналізації собівартості продукції, високого рівня диференціації товарів, розумного сегментування ринку, впровадження нововведень і швидкого реагування на потреби ринку. Значущими чинниками для забезпечення конкурентних переваг на підприємстві є також підвищений рівень продуктивності праці та кваліфікації персоналу, якість і технічний рівень виготовленої продукції, управлінська експертиза та стратегічне мислення на всіх рівнях управління. Важливими факторами, які впливають на конкурентоспроможність, є також гарантійне та післягарантійне обслуговування, реклама, імідж виробника та ситуація на ринку, включаючи коливання попиту. Процес забезпечення конкурентних переваг вимагає від підприємства виявлення соціальної взаємодії в ринковому середовищі, зокрема, реагування на критику, здатність до навчання, комунікації та утримання зв'язків з зацікавленими сторонами. Це створює передумови для ефективного розвитку підприємства. У процесі забезпечення конкурентних переваг важливо акцентувати увагу на новаціях, що дозволяють отримати конкурентну перевагу, таких як нові технології, зміни в запитах споживачів, вартість виробництва та наявність компонентів.
Діагностика перспектив розвитку підприємств з переробки ТПВ
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Матвєєва, Наталя Миколаївна; Мальований, Геннадій Олексійович
У статті проведено діагностику перспектив розвитку підприємств з переробки твердих побутових відходів (ТПВ). Зазначено, що підвищення якості послуг підприємств і перехід до європейських стандартів у сфері вивозу, утилізації та переробки твердих побутових відходів є першочерговим завданням, оскільки Україна прагне стати членом ЄС у майбутньому. Зазначено, що ресайклінг є важливою складовою сталого розвитку та сприяє створенню більш ефективної та екологічно свідомої економіки для підприємств і країни. Представлено найпоширеніші типи ресайклінгу твердих побутових відходів, кожен з яких спрямований на перетворення конкретного типу відходів. У роботі проаналізовані успішні бізнес-кейси, які вже реалізовані внаслідок перероблених твердих побутових відходів і впроваджені в практичну діяльність в інших країнах світу. Зазначено, що аналогічні кейси активно почали впроваджувати і деякі українські підприємства в колаборації з іноземними партнерами. Зазначено, що перспективним напрямком є енергетична сфера, яка наразі також пов’язана з переробкою твердих побутових відходів. Зауважено, що, навіть враховуючи активні воєнні дії, що відбуваються на території України, є підприємства, організації та установи, які вже активно працюють або лише починають свою підприємницьку діяльність у сфері переробки ТПВ. Зроблено висновок, що є важливим аспектом, зокрема, по-перше, як зростання усвідомленості суспільства про проблеми забруднення довкілля та необхідність його захисту створює попит на екологічно чисті технології та послуги, включаючи переробку відходів. По-друге, законодавчі та регуляторні ініціативи, спрямовані на зменшення відходів та покращення управління ними, створюють сприятливу базу для розвитку цього сектора. По-третє, технологічний прогрес у сфері вторинної переробки, що дозволяє створювати нові товари з відходів і знижувати негативний вплив на довкілля. Також розвиток цього сектора може стимулювати інвестиції та сприяти створенню нових робочих місць у сфері екологічної економіки. Усе це свідчить про потенційно високу інвестиційну привабливість і перспективність розвитку підприємств з переробки твердих побутових відходів.
Кадровий потенціал промисловості України: виклики та напрями посилення резильєнтності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Азьмук, Надія Анатоліївна
Повоєнна відбудова промисловості в Україні неможлива без формування належних умов для відновлення кадрового потенціалу, а також забезпечення його розвитку й ефективного використання. Фундаментом повоєнного відновлення національної економіки має стати сучасне промислове виробництво, засноване на новітніх технологічних засадах. Метою статті є обґрунтування напрямів посилення резильєнтності кадрового потенціалу промисловості як базису повоєнної відбудови та реновації національної економіки. У статті запропоновано авторське визначення резильєнтності кадрового потенціалу. Досліджено кадровий потенціал промисловості за демографічною, освітньо-кваліфікаційною і мотиваційною ознаками та виявлено слабкі місця у розрізі цих складових. На підставі аналізу демографічної складової визначено тенденцію до звуження національного ринку праці через скорочення попиту та пропозиції робочої сили. Виявлено структурне розбалансування пропозиції робочої сили за віковою та статевою ознакою. У вивченні освітньо-кваліфікаційної складової акцентовано на зростанні кваліфікаційних горизонтальних і вертикальних розривів. Мотиваційна складова резильєнтності кадрового потенціалу характеризується зниженням якості трудового життя та збіднінням населення. За результатами дослідження запропоновано авторський підхід до розробки напрямів посилення резильєнтності кадрового потенціалу промисловості в умовах повоєнного відновлення економіки з урахуванням його основних складових – демографічної, освітньо-кваліфікаційної, мотиваційної. Обґрунтовано доцільність відновлення національної промислового сектора економіки на засадах Індустрії 5.0. На підставі проведеного дослідження запропоновано й обґрунтовано напрями посилення резильєнтності кадрового потенціалу за демографічною, освітньо-кваліфікаційною та мотиваційною складовою.
Митне регулювання в Україні у довоєнний та воєнний періоди
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Захожай, Костянтин Валерійович; Рудик, Наталія Василівна; Сивульська, Наталія Миколаївна
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування митного регулювання, виявлення недоліків його функціонування у довоєнний та воєнний періоди, розробка відповідних практичних рекомендацій, пошук альтернатив щодо задоволення попиту на імпортні товари та послуги, а також відновлення митної та фінансової безпеки країни з умовою забезпечення глобального партнерства в частині реалізації сімнадцятої цілі сталого розвитку «Партнерство заради сталого розвитку». Визначено, що митне регулювання є підсистемою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що визначає та контролює процес переміщення товарів і послуг через митний кордон. Проведено аналіз сучасних тенденцій, динаміки митної безпеки та її складових у площині здійснення ефективного митного регулювання та забезпечення митних інтересів країни. Розраховано та проаналізовано ключові показники та індикатори, які визначають рівень митного навантаження на економіку країни. Спостерігається негативна тенденція за такими показниками, як: забезпечення митними платежами доходів державного бюджету країни, забезпечення митними платежами податкових надходжень, виконання планових показників за митними платежами. Значущість митних платежів у доходах і податкових надходженнях державного бюджету є неспростовною. Проведено порівняльний аналіз довоєнної та воєнної структури митних платежів. Досліджено динаміку обсягів оподаткованого імпорту та податкового навантаження на нього в Україні протягом 2018–2023 рр. Ключові тенденції досліджуваних показників та індикаторів мають спадаючий характер. Найбільший спад спостерігається у періоди пандемії – 2020 рік та на початку війни – 2022 рік. Досліджуються партнерські відносини держави та суб’єктів господарювання у контексті питання митного регулювання через впровадження системи пільгового оподаткування імпорту у воєнний період. Проведено систематизацію нормативно-правових актів 2022 року, що зафіксували пільгові умови для суб’єктів господарювання. Визначено проблеми митного регулювання довоєнного періоду, які суттєво вплинули на його оперативність та функціональну спроможність у воєнний період. Запропоновано заходи подальшого нівелювання зазначених проблем з ціллю євроінтеграції.
Моделі ціноутворення кредитних деривативів
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Вядрова, Інна Миколаївна; Бітнер, Ірина Володимирівна; Новікова, Тетяна Вікторівна
Деривативи відіграють важливу роль у процесах, які відбуваються в глобальній економіці та економічному зростанні. Вони мають критичне значення для хеджування ризиків у банківському секторі, при здійсненні управління відсотковою ставкою в діяльності пенсійних фондів, задоволенні страхових вимог для страховиків та інших учасників ринкових відносин, тобто забезпечує зниження невизначеності, що виникає внаслідок коливання цін, кредитних ставок, валютних коливань, відсоткових ставок тощо. На сьогодні спостерігається їх активне використання у світовій практиці всіх галузей промисловості. Метою статті є розробка моделей ціноутворення кредитних деривативів з урахуванням взаємозв’язку кредитних деривативів (КД) і структурованих кредитних продуктів (СКП), а також на основі виявлення відмінностей у результатах кредитної кореляції дефолтів, аналізі еволюційних та сутнісних характеристик ринків КД і СКП. Авторами проведено їх систематизацію та класифікацію; надано їх структурні характеристики; досліджено основні тенденції, характерні для ринків КД і СКП, у розрізі ринків традиційних похідних інструментів; визначено методику їх конструювання за допомогою КД; розглянуто ключові аспекти їх моделювання та ціноутворення, а також сконструйовано свій кредитний продукт і зроблено розрахунок спреду з використанням моделі ціноутворення. У статті розглянуто проблему вибору підходу для оцінки та розрахунку кореляції дефолтів, яка є невід’ємною складовою моделей ціноутворення кредитних деривативів. На основі приведеної методики конструювання СКП за допомогою КД і ключових аспектів моделювання та ціноутворення КД і СКП був сконструйований кошиковий кредитний дефолтний своп на базі трьох корпоративних імен. Сконструйований продукт відповідає всім основним вимогам до стандартних кошикових продуктів з точки зору змісту. Розрахунки були проведені на підставі використання двох різних копул для оцінки кореляції дефолтів. Результати можуть бути впроваджені для конструювання та оцінки деривативу на кореляційний ризик емітентів.
Монетарні впливи на ринок праці в умовах невизначеності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Сідельникова, Лариса Петрівна
Метою статті є дослідження особливостей впливу монетарної політики на вітчизняний ринок праці в умовах війни. Визначено основні тенденції ринку праці України до повномасштабного вторгнення рф та в умовах воєнного стану. Досліджено показники офіційної статистики щодо кількості безробітних, зроблено припущення щодо реального рівня цього індикатора та спрогнозовано короткострокові тренди щодо пожвавлення реєстрації осіб в центрі зайнятості як безробітних або таких, що шукають роботу. Доведено вплив політики облікових ставок, яку проводить центральний банк, на зайнятість населення. Визначено, що загальний вплив змін облікової ставки в країні залежить від співвідношення між малими та великими підприємствами, а також від частки працівників з високим і низьким рівнем освіти. Згадано резервні вимоги до банківських установ як монетарний інструмент впливу на ринок праці. Акцентовано увагу, що однією з основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час є брак обігових коштів. Розраховано, що у структурі кредитів, наданих банками України, домінантне значення (більше 70 %) належить суб’єктам господарювання. Значна увага приділена кредитуванню бізнесу (у тому числі у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %») як визначній умові створення нових робочих місць. Розглянуто проблематику зростання обсягів непрацюючих кредитів під час війни. Підкреслено катастрофічне місце України у рейтингу країн за рівнем NPL у загальному обсязі виданих кредитів, складеному за даними Світового банку. Проаналізовано тенденції щодо рівня NPL в Україні до повномасштабного вторгнення та причини зростання обсягів непрацюючих кредитів у 2022–2023 роках. Доведено, що висока вартість кредитних ресурсів обмежує наявність обігових коштів у бізнесу та вимушує його оптимізувати витрати на заробітну плату, що призводить до зниження рівня оплати праці та скорочення робочих місць. Обґрунтовано, що монетарні аспекти впливу на збереження трудового потенціалу нації набувають під час війни особливого значення.
Основні вектори розвитку зеленої енергетики в Україні: тарифна політика
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Шкварилюк, Марта Володимирівна
Мета статті: формування науково-практичного підґрунтя визначення основних векторів розвитку зеленої енергетики в Україні, пов’язаної з визначенням тарифної політики. За результатами проведеного дослідження доведено, що перспективи розвитку світової енергетики та пов’язані з цим загрози незворотного негативного впливу на навколишнє середовище є одними з найбільш актуальних проблем процесу глобалізації. Перед усіма країнами світу постало практичне завдання зміни парадигми розвитку, зміни системи базових ідеологічних засад використання промислової енергії та «прозорості» управління ресурсами, які відповідають вимогам відкритої та прозорої діяльності, заснованої на інноваційно-прогресивних знаннях і технологіях. Все це потребує розробки альтернатив, які забезпечать перехід світових економік до сталого розвитку. Програми розвитку відновлюваних та альтернативних джерел енергії формуються та впроваджуються майже у всіх розвинених країнах. Однак невирішеність ряду методичних питань щодо впровадження відновлюваних та альтернативних джерел енергії, відсутність відповідного досвіду, недостатня розвиненість нормативно-правової бази на всіх рівнях і бюрократичні перешкоди гальмують впровадження відновлюваних та альтернативних джерел енергії в Україні, що підтверджує актуальність цього дослідження. У статті зазначено, що проблеми розвитку відновлюваної енергетики обговорюються на різних інституційних рівнях. Постійна загроза кризи в постачанні нафти, загрози, пов’язані з розвитком атомної енергетики, та занепокоєність сучасного суспільства екологічними, а отже, кліматичні проблеми призвели до появи сучасної енергетичної політики, метою якої є створення відновлюваної зеленої енергетики без викидів парникових газів в атмосферу. Найважливішу роль для сталого розвитку світової економіки відіграє енергетика, яка є основою функціонування економіки та суспільства і має забезпечити зростання населення планети та економічний розвиток із середньорічним темпом зростання ВВП.
Особливості SMART-систем: необхідність і доцільність їх використання при моделюванні бізнес-процесів підприємства
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Залуцька, Христина Ярославівна; Вінярський, Богдан Ігорович
Враховуючи ключові фактори розвитку суспільства, підкреслено доцільність застосування для ефективного конкурентоспроможного розвитку підприємств певних інформаційних технологій. Необхідність застосування відповідних інформаційних технологій підтверджено перевагами їх впровадження. У процесі дослідження розкрито, що основою сучасного інформаційного суспільства є певні SMART-системи, а рушієм конкурентоспроможного розвитку підприємства – реінжиніринг його бізнес-процесів, що й визначило мету дослідження. Для досягнення мети – визначення і уточнення особливостей SMART-систем для забезпечення ефективної реалізації бізнес-процесів підприємства – використано методи аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння, ідеалізації, аналогії, конкретизації. Охарактеризовано зміст поняття «SMART-системи», описано особливості їх застосування. Визначено доцільність і необхідність поділу SMART-систем на певні види залежно від їх векторово-рівневого застосування. Окреслено особливості SMART-систем кожної із виділених груп. Обґрунтовано доцільність поділу SMART-систем на пропоновані групи можливістю їх оперативнішого впровадження, швидшого адаптування, ширшого діапазону застосування та здатністю їх поєднання як складових елементів ієрархічної структури цілісної системи. Ієрархічна взаємодія інформаційних систем різних груп сприятиме формуванню комплексної SMART-системи забезпечення ефективного конкурентоспроможного розвитку окремого підприємства із своїми складовими технологіями, програмними продуктами тощо за рахунок можливості поєднання переваг одних систем, нівелювавши труднощі впровадження інших. Обґрунтовано, що цілісність інформаційно-цифрового забезпечення діяльності підприємства сприятиме вибору результативніших варіантів взаємодії окремих бізнес-процесів, оперативнішому їх здійсненню та гнучкішому редагуванню залежно від зміни умов функціонування підприємств, а також акцентуванню більшої уваги на ключових у конкретний момент часу бізнес-процесах.
Поведінка споживача в умовах кризи та невизначеності: мікроекономічний аналіз
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Дунська, Алла Рашидівна; Жалдак, Ганна Петрівна; Маринченко, Оксана Вікторівна
Метою статті є дослідження особливостей поведінки споживачів в умовах кризи та невизначеності. У статті проаналізовано дослідження стосовно раціональності споживчого вибору. Виокремлено основні підходи до оцінки корисності та споживчої поведінки. Наразі половина пересічних громадян найбільш пріоритетно ставиться до покупки продуктів харчування; наступна категорія за питомою вагою – ліки; на третьому місці – одяг і взуття; четверте місце – засоби гігієни та догляду за собою. Виявлено, що останні позиції займають покупки, що стосуються речей для дому, меблів і побутової техніки, адже вони покликані задовольняти вторинні потреби, тому і попит на них у цей час дуже низький. Особливу увагу приділено питанню доходів споживачів і споживчого вибору в умовах обмеженості доходу. Згідно з результатами, можна спостерігати таку тенденцію: 40 % опитаних є лояльними до тих марок і брендів, а також загального набору продуктів, які купували, а урізання доходів зумовило скорочення кількісних показників; на другому місці за кількістю відповідей знаходиться категорія людей, що перейшла на більш дешеві товари або товари-замінники; і лише 7 % зазначили, що жодним чином не змінили рівень своїх витрат (хоча в 2021 році цей показник був удвічі більшим). З урахуванням мікроекономічного підходу виявлено основні чинники споживчого вибору. Серед найвагоміших чинників особливу увагу приділено: підтримці ЗСУ; діяльності та взаємодії бренду з росією; волонтерській діяльності; зрозумілій політичний позиції та мові бренду. Якщо дослідити результати опитування за факторами вибору бренду за віковими категоріями, то прослідковується чітка тенденція того, що найбільш чутливими до вищезазначених чинників є наймолодша група опитуваних, а саме особи у віці 18–24 років. Визначено, що молодь найбільш прискіпливо ставиться до політики бренду та методів ведення своєї діяльності, і для них особливо важливо, щоб цінності бренду та їх поведінка відповідали сучасному становищу, в якому опинилися всі громадяни. Представлено схему поведінки кінцевих споживачів. Обґрунтовано вплив на раціональну поведінку споживачів військової агресії.
Пріоритети та інструментарій зміцнення фінансової безпеки сектора малого підприємництва в умовах нестабільності
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Возняк, Галина Василівна; Шопська, Юлія Костянтинівна
У статті актуалізується проблематики забезпечення фінансової безпеки та стійкості суб’єктів сектора малого бізнесу в Україні в умовах критично гострої нестабільності, обумовленої наслідками повномасштабної війни. Метою дослідження є обґрунтування пріоритетів та інструментарію зміцнення фінансової безпеки сектора малого підприємництва України в умовах нестабільності. Метою державної політики зміцнення фінансової безпеки сектора малого підприємництва України в умовах війни і нестабільності має стати системне вдосконалення бізнес-середовища підприємницької діяльності в контексті мінімізації фінансових викликів та загроз, покращення фінансово-ресурсного забезпечення і фінансово-економічного стану суб’єктів малого підприємництва, забезпечення розвитку і капіталізації цього сектора економіки. Визначено нові виклики та загрози фінансовій безпеці суб’єктів малого бізнесу України в умовах війни, а саме – зменшення платоспроможного попиту населення, звуження місткості внутрішнього попиту на споживчі товари і послуги та скорочення доходів, здорожчання вартості ресурсів, зростання собівартості та зниження рівня рентабельності господарювання, виникнення труднощів у логістиці й транспортуванні товарів та ін. Доведено, що досягненню цієї мети сприятиме реалізація системи стратегічних пріоритетів, а саме: покращення фінансово-кредитного забезпечення малого бізнесу; формування системи інвестиційного забезпечення проєктів розвитку суб’єктів малого бізнесу; розширення грошово-кредитних можливостей; детінізація капіталу малих суб’єктів господарювання і реструктуризація їх боргових зобов’язань; ефективізація малого бізнесу через зростання сектора інноваційно й технологічно активного підприємництва; реалізація потенціалу страхового сектора в послабленні фінансових ризиків суб’єктів малого бізнесу.
Пріоритети та інструментарій молодіжної політики в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу: досвід країн Західної Європи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Мельник, Мар’яна Іванівна; Лещух, Ірина Володимирівна
У статті досліджено пріоритети й інструментарій молодіжної політики країн Західної Європи (Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Німеччина, Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія) в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу. Зокрема, ідентифіковано основні характерні риси молодіжної політики Німеччини (як однієї із найпрогресивніших і найефективніших не лише серед Західноєвропейських країн, а й у світі): помірне втручання держави у життєдіяльність молоді, соціальне партнерство між державою та суспільством на принципах субсидіарності; поєднання соціал-демократичного та ліберального спрямування; високий рівень демократичності; чітке структурування за рівнями: федеральний, федеральних земель і місцевий; наявність потужної законодавчої бази, пов’язаної із регулюванням різних питань життєдіяльності молоді. Зважаючи на досвід Німеччини щодо розподілу бюджетного фінансування молодіжної політики (зокрема, його адресність із урахуванням локальних і регіональних соціально-економічних реалій і потреб), акцентовано увагу на доцільності застосування в Україні саме такого підходу до реалізації державної молодіжної політики, з урахуванням різних умов та якості життєдіяльності вітчизняної молоді в різних регіонах країни (насамперед, залежно від віддаленості від лінії бойового зіткнення). Досліджено пріоритети та інструментарій соціального захисту молоді в Австрії (підтримка прав молодих людей на особистісний розвиток, забезпечення участі молоді в освітньому процесі; надання матеріальної та нематеріальної допомоги безробітним; соціальна підтримка дітей, які перебувають під опікою поза сім’єю; захист молоді від усіх форм насильства та дискримінації; компенсація витрат на амбулаторне та/або стаціонарне лікування; фінансування витрат, пов’язаних зі здійсненням інтернатного догляду за дітьми батьками-вихователями або соціальними педагогами та ін.). Зважаючи на загострення проблеми безробіття молодого населення у Франції, проаналізовано пріоритети та інструментарій політики сприяння інтеграції молоді цієї країни на ринку праці, розвитку комунікаційних навичок тощо. Досліджено особливості державної політики сприяння розвитку культури молодіжного підприємництва, інноваційної діяльності тощо в країнах Західної Європи (зокрема, у Німеччині, Австрії, Швейцарії та Нідерландах). Результати дослідження пріоритетів та інструментарію молодіжної політики країн Західної Європи в контексті соціального захисту, розвитку молоді та збереження людського потенціалу дозволили відслідкувати поступовий перехід від надання державної допомоги окремим найбільш уразливим групам молодого населення до фінансування соціальних програм, що сприяють згуртованості молоді, її розвитку та збереженню людського потенціалу. Беручи до уваги кращий досвід формування та реалізації молодіжної політики в Західноєвропейських країнах, названо пріоритетні напрями удосконалення молодіжно політики в Україні.
Розвиток обліку в кластерних структурах на основі положень теорії трансакційних витрат і контрактної теорії
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Гик, Василь Володимирович; Дефір, Андрій Володимирович
Метою статті є обґрунтування передумов розвитку обліку в кластерних структурах на засадах положень ключових інституційних теорій – теорії трансакційних витрат і контрактної теорії. Теоретичною і методологічною основою статті є базові положення інституційної економічної теорії та наукові розробки вчених з проблем міжорганізаційного бухгалтерського обліку. Дослідження проводилося із застосуванням загальнонаукових і спеціальних прийомів і методів: наукової абстракції – для вивчення проблемних питань і детальнішого опрацьовування механізмів вдосконалення обліку; узагальнення – для систематизації наявних наукових підходів; конкретизації – для характеристики теоретичного інструментарію, змістовності та формування пропозицій з розвитку бухгалтерського обліку; графічний – для нетекстового відображення результатів дослідження. Наведені у статті рекомендації відносно удосконалення обліку дозволять ґрунтовніше та всебічно виявити економічну сутність трансакційних витрат і контрактних відносин, розкрити особливості та сформувати методологію їх управління, у тому числі ознаки бухгалтерського обліку та аналізу для оперативного регулювання, контролю та виявлення резервів зниження трансакційних витрат у кластері. Виділені напрями розвитку бухгалтерського обліку в кластері на основі теорії трансакційних витрат та контрактної теорії, які частково перетинаються між собою, дозволяють розширити теоретичні положення бухгалтерського обліку через пояснення взаємовідносин між учасниками у частині здійснення облікових процедур. Одержані наукові результати теоретичного характеру можуть бути відправною точкою для подальших досліджень у напрямку кращого розуміння сучасного стану наукових напрацювань за темою. Оригінальність проведеного дослідження полягає в тому, що воно ґрунтовно розкриває теоретичні питання обліку в міжорганізаційному управлінні кластерними структурами.
Синергія управлінських ефектів в аспекті забезпечення оптимального рівня транспарентності розвитку промислових підприємств на основі тестування наявності β-конвергенції
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Зайцева, Анна Сергіївна
Визначено, що здійснення якісного аналізу формування стратегічних орієнтирів конвергенції інвестиційних процесів дає змогу забезпечити належний стратегічно-релевантний рівень фінансово-економічної сталості промислових підприємств та інвестиційно-інноваційного розвитку; цільовий стратегічний рівень прибутковості; створення інформаційно-адаптивної платформи для гнучкості системи управління інвестиційними процесами. Домінантними стратегічними напрямами досягнення умов конвергенції інвестиційних процесів промислових підприємств є своєчасне виявлення синергії управлінських ефектів транспарентності розвитку на основі тестування наявності β-конвергенції. При цьому стратегічно важливим фактором синергічного впливу є як зовнішній, що цілеспрямовано на перевірку відповідності транспарентних економічних результатів підприємств і визначеного ?-рівня конвергенції інвестиційних процесів діючим адаптивно-встановленим нормам, так і внутрішній, мета якого – убезпечити здійснення прийнятих транспарентних рішень, а також попередити небажані наслідки при зміні стратегічно-економічних норм рівня транспарентності розвитку. Зроблено висновок, що економічна ідентифікація структуризації синергетичного взаємозв’язку управлінських ефектів та β-конвергенції охоплює їх стратегічні домінанти, що формують цілісність транспарентності розвитку, їх зв'язки з іншими домінантами конвергентних впливів і зовнішнім середовищем. Cинергія управлінських ефектів та тестування ?-конвергенції враховані як фактори, завдяки яким можна підвищити рівень конкурентоспроможності, рівень співвідношення ціна/якість та собівартість/якість (перший визначається споживачами, йдеться про ціну, яку готові платити, і якість, якій довіряють, другий – виробничий), та рівень ефективність організації процесу, що визначає їх як найбільш пріоритетні критерії транспарентності розвитку підприємств за векторною та ранговою направленістю. Таким чином, для підвищення рівня варіативності впливу синергії управлінських ефектів транспарентності розвитку промислових підприємств на рівень β-конвергенції необхідно враховувати специфіку галузі та реальні умови діяльності промислових підприємств, розробляти та впроваджувати стратегічно-релевантний комплекс заходів, стратегічно-домінантними напрямами серед яких є, безперечно, підвищення рівня прибутковості в умовах конвергенції інвестиційних процесів.
Соціально-екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Кондратенко, Наталія Олегівна; Троян, Владислава Ігорівна; Браташ, Мирослава Анатоліївна
У статті визначено соціально-екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування. Зауважено, що інноваційне управління у сфері надрокористування – це окрема галузь управління та відповідна діяльність, яка виникла та розвивалася в результаті суперечливих тенденцій щодо зростання обсягів використання надр і обмежених можливостей їх ефективного залучення до господарчих процесів. Зазначено, що соціальні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування вимагають відповідного оцінювання для отримання адекватної відповіді на запитання щодо ефективності такого типу управління. Визначено, що екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування вважаються дуже важливими, оскільки сучасне конкурентне середовище вимагає, щоб екологічна відповідальність стала життєвою філософією суб’єкта господарювання і була основою формування стосунків із постачальниками та споживачами, а також і місцевими громадами. Визначено принципи та напрями удосконалення інноваційного управління щодо екологічних питань у сфері надрокористування в Україні. Було акцентовано увагу на екологічному аудиті, який є інструментом для визначення того, наскільки виробнича діяльність відповідає державним і міжнародним стандартам сталого розвитку. Зазначено, що через повномасштабну війну в Україні зростає відповідальність кожного суб’єктecoloа господарювання щодо збереження та відновлення довкілля. Зроблено висновок, що соціально-екологічні аспекти інноваційного управління у сфері надрокористування формують основу для зацікавлення та поєднання інтересів держави, бізнесу та суспільства для досягнення певного балансу у питаннях національної безпеки, задоволення потреб населення в суспільних благах та екологічного розвитку на основі інноваційності, що в майбутньому створить умови для формування та реалізації відповідних екологічних стратегій, які сприятимуть розвитку освіти та науки, соціальному захисту населення, зменшенню відтоку висококваліфікованих працівників, підвищенню інноваційної активності в економіці країни тощо.
Статистичний аналіз національного ринку літій-іонних батарей та впливу агресії рф на його розвиток
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Чала, Тетяна Георгіївна; Корніліч, Дмитро Олегович
У статті основну увагу приділено національному ринку літій-іонних батарей як системи збереження енергії. Визначено вплив наслідків вторгнення рф до України на динаміку його розвитку. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми. Окреслено глобальний і національний контекст розвитку ринку, наголошено на важливості літій-іонних акумуляторів як провідної технології вторинних батарей. Під час дослідження розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення ринку систем збереження енергії та проведено аналіз глобальних тенденцій розвитку світового ринку акумуляторів. Визначено сегментацію ринку. Проаналізовано чинники, що впливають на розвиток світового ринку, стримують або прискорюють зростання. Здійснено аналіз національного ринку в рамках ланцюжка виробництва. Відокремлено перспективи видобутку сировини, її первинної переробки, виробництва компонентів акумуляторів (катод, анод); розглянуто повний цикл виробництва акумуляторів і кінцевих виробів. Розглянуто кроки, які здійснює Україна для розвитку ринку. Висвітлено стратегічні перспективи взаємодії з Європейським батарейним альянсом (EBA) з метою створення замкнутої екосистеми у сфері батарейок у рамках Європейського Союзу. Використано дані UN Comtrade – бази даних статистики торгівлі товарами Організації Об’єднаних Націй для статистичного аналізу імпорту в Україну літій-іонних батарей. Виокремлено значення тренду (як адитивної складової часового ряду) національного ринку за допомогою локальної лінійної регресії за методом Фрідмана. Практичну реалізацію цього методу здійснено з використанням програмного продукту R Studio. Визначено абсолютні та відносні параметри динаміки ринку. Розглянуто статистику за 2022 рік, як рік початку російської агресії проти України; визначено особливості та вплив війни на динаміку розвитку ринку літій-іонних батарей. Визначено, що Україна демонструвала випереджальні світові темпи зростання ринку до початку війни та аномальне споживання в 2022 році. Проведене дослідження дозволило висвітлити споживчий характер національного ринку з одного боку та глобальні перспективи України як гравця у ланцюжку виробництва – з іншого.
Сучасна парадигма безпеки управління розвитком складних ієрархічних систем
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Сергієнко, Олена Андріанівна; Мащенко, Марина Анатоліївна; Кочорба, Валерія Юріївна; Дячек, Ольга Юріївна
Перебудова національної економіки, процеси трансформації, що відбуваються в ній, актуалізують проблеми керованого векторного розвитку складних ієрархічних систем в економіці. Метою цього дослідження є аналіз теоретичних і методологічних аспектів розвитку складних ієрархічних систем (СІС) в економіці в умовах непередбачуваності та стохастичності зовнішнього та внутрішнього середовища, а також нерівномірного розвитку соціально-економічних процесів, які вимагають керованого векторного розвитку. Саме керованість векторного розвитку СІС дозволяє забезпечити безпеку процесів нелінійного розвитку СІС. Об'єктом дослідження є процеси нелінійного розвитку СІС в умовах непередбачуваності, стохастичності зовнішнього середовища та нерівномірного розвитку соціально-економічних процесів, які викликані глобалізаційними трансформаціями світової економіки. У дослідженні використано загальні та спеціальні методи для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань. До загальних методів належать абстрактно-логічний метод, що був використаний для роз'яснення теоретичних підстав безпеки розвитку складних ієрархічних систем (СІС), та методи теоретичного узагальнення, системного та поведінково-економічного аналізу, що допомогли сформулювати якісні цілі та завдання СІС, визначити проблеми управління керованими динамічними процесами, провести критичний аналіз концепцій розвитку та з'ясувати генезис підходів. До спеціальних методів дослідження відносяться системно-структурний аналіз, що був застосований для формування, вибору та реалізації гіпотез, побудови прогнозів, та системний підхід та методи аналізу та синтезу, що допомогли виявити та агрегувати якісні характеристики концепції управління безпекою розвитку СІС. В результаті застосування цих методів було досягнуто синергетичного підходу до управління процесами СІС та вирішено проблеми, пов'язані зі стохастичністю та невизначеністю зовнішнього та внутрішнього середовища, нерівномірним розвитком соціально-економічних процесів та іншими факторами, що впливають на безпеку розвитку економіки інтелекту. Обґрунтовується вплив ендогенних та екзогенних факторів на розвиток СІС. Запропоновано методику, яка базується на процесно-функціональному менеджменті, для аналізу рівня розвитку СІС, що може допомогти підвищити ефективність використання виробничих ресурсів. Розроблено концепцію моделювання механізмів розвитку систем інформаційної безпеки (СІБ) на основі трансформації процесів управління та інвестиційних процесів.
Теоретичний базис управління забезпеченням економічної ефективності діяльності підприємства на засадах інноваційного розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Лупак, Руслан Любомирович; Наконечна, Наталія Володимирівна; Микитин, Олег Зеновійович
У статті надано характеристики управлінським процесам, які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства на засадах інноваційного розвитку. Визначено важливість налагодження системи управління, яка передбачає використання прогресивних підходів, основаних на сучасних технологіях та інноваційних методиках. Зроблено висновок, що підприємства, у яких приділяється незначна увага модернізації системи управління, нездатні підвищувати рівень економічної ефективності та темпи інноваційного розвитку, а їх функціонування здебільшого пов’язано із недопущенням збитковості. Виділено систему елементів управління забезпеченням економічної ефективності діяльності підприємства на засадах інноваційного розвитку – суб’єкти («верхнього» (власники та топ-менеджмент, керівники структурних підрозділів) та «нижнього» (менеджери зовнішньоекономічного, планово-економічного, виробничо-технологічного, маркетингового та інших відділів) рівнів), об’єкти (залучення і впровадження інновацій та технологій, модернізація бізнес- та виробничо-технологічних процесів, поширення ідеології розвитку підприємницької діяльності на засадах інтелектуалізації, диджиталізації, інноваційної активності), функції (аналізування, планування, організація, стимулювання, контроль, регулювання, моніторинг, оптимізація, координація), завдання (формування інвестиційної привабливості, забезпечення конкурентоспроможності, покращення ліквідності, формування економічно необхідного обсягу ресурсів, зростання ринкової вартості, посилення участі персоналу в прибутках), методи (нормативно-правовий, організаційно-економічний, соціально-психологічний, комплексний, вартісно-орієнтований), принципи (системність, комплексність, послідовність, орієнтація на процесний підхід, динамічність, гнучкість та адаптивність, варіативність).
Туристська індустрія України: проблеми адаптації у військовий період і перспективи поствоєнного відновлення
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Богдан, Наталія Миколаївна; Осовець, Олександр Едуардович; Сегеда, Ірина Василівна; Соколенко, Анна Сергіївна
Метою статті є аналіз поточного стану вітчизняної туристичної індустрії в контексті російського вторгнення в Україну, а також розроблення потенційних напрямів усунення негативних наслідків для туристичної індустрії та її відновлення. У статті досліджено стан туристської індустрії під час війни, розглянуто аспекти її адаптації до умов воєнного стану та розроблено пропозиції щодо поствоєнного відновлення. З початку масштабної військової агресії туристична індустрія України зазнала істотних перетворень, які призвели до практичної зупинки всіх видів туризму на початкових етапах воєнних дій. Однак повна оцінка впливу воєнних подій на український туризм стає вельми складною у зв’язку із продовженням масштабних воєнних дій та відсутністю точних даних. У дослідженні проаналізовано суму туристичного збору та структуру податків у держбюджет України від діяльності підприємств туристської індустрії, результати аналізу продемонстрували значне падіння за всіма показниками. Здійснено оцінку впливу розвитку туризму на валовий регіональний продукт (ВРП) із використанням кореляційно-регресійного аналізу. За результатами моделювання побудовано регресійну модель залежності ВРП від туристичного збору, що підтверджує, що розвиток туризму в регіоні сприяє підвищенню валового регіонального продукту та має значний мультиплікативний ефект. Узагальнено та структуровано особливості відпочинку та роботи туристичних об’єктів у різних областях України, та встановлено, що навіть за наявних обмежень громадяни продовжують відкривати нові місця відпочинку в Україні. Це можна пояснити тим, що постійний стрес втомлює організм, і люди потребують відпочинку та відновлення. Визначено змістовну характеристику факторів впливу війни на розвиток індустрії туризму. Встановлено, що відновлення туристичної індустрії залежатиме від темпів відновлення загальної та туристичної інфраструктури та загального рівня життя в країні, що сприятиме піднесенню як в’їзного, так і виїзного туризму. Одним із головних факторів, що впливає на створення безпечного іміджу туристичного напрямку, є рівень терористичної загрози, у зв’язку з чим сформульовано комплекс заходів для запобігання терористичній загрозі. Основною програмною моделлю розвитку туризму в поствоєнній Україні пропонується Державно-приватне партнерство (ДПП), від реалізації якого очікується найбільша віддача для розвитку туристичного бізнесу. З оглядом на зазначене вище, предметом перспективних досліджень має стати розроблення організаційного та ресурсного забезпечення механізму ДПП для відновлення туристичної індустрії України.

Browse

Browsing Журнал "Проблеми економіки" 2024, № 1 by Subject "SOCIAL SCIENCES::Business and economics::Economics"

Results Per Page

Sort Options