Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 1 (2025)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 21 № 1 (2025) by Subject "NATURAL SCIENCES::Physics::Astronomy and astrophysics::Cosmology"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Полімерні композиційні матеріали спеціального призначення для авіаційної та космічної промисловості(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Кабат, Олег С.; Банник, Наталія Г.; Вороний, Олексій М.Вступ. Розвиток авіаційної та космічної промисловості сприяє не тільки створенню сучасних літаків, ракет та космічних апаратів, а й позитивно впливає на суміжні галузі промисловості. Проблематика. Однією із основних вимог до продукції авіаційної та космічної промисловості є високий рівень її надійності та довговічності, що обумовлено постійною взаємодією із людьми та досить високою собівартістю виготовлення й експлуатації. Найбільш актуальним це є для сучасних літаків, ракет та космічних апаратів, які експлуатуються при більших швидкостях, температурах, навантаженнях тощо, ніж попередники. Тому підвищення надійності й довговічності у роботі продукції авіаційної та космічної промисловості є актуальним напрямком. Мета. Підвищити надійність та довговічність основних вузлів ракето-космічної техніки за рахунок заміни матеріалів, з яких вони виготовлені, на власні інноваційні розробки. Матеріали й методи. Об’єктами досліджень були полімерні композиційні матеріали на основі фторполімерів та ароматичних поліамідів, які наповнені дисперсними матеріалами на основі діоксиду кремнію та вуглецю. Результати. Розроблено склад та технології переробки у вироби полімерних композиційних матеріалів на основі фторполімерів та ароматичних поліамідів. Встановлено, що за рівнем міцності (до 285 МПа) вони перевищують більшість кольорових металів, їніх сплавів і низьковуглецевих сталей, маючи при цьому низьку густину (до 1400 кг/м3). За теплофізичними властивостями вони належать до найбільш термостійких матеріалів на основі полімерів (не підлягають термічному розкладанню до температур +365 oС). Показано, що деталі із розроблених матеріалів можуть працювати у вузлах тертя без змащування у нормальному режимі роботи при навантаженнях до 2,5 МПа. Висновки. Розроблено полімерні композиційні матеріали на основі фторполімерів та ароматичних поліамідів з високим рівнем властивостей, деталі з яких значно покращують рівень надійності та довговічності сучасних літаків, ракет і космічних апаратів.Item Інноваційна технологія переведення станції контролю космічного простору на перспективну схемотехніку(Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2025) Лаврич, Юрій М.Вступ. Основою контролю космічного простору в Україні є радіолокаційні технології, що базуються на використанні радіолокаційних станцій (РЛС). Проблематика. Елементна комплектуюча база, яка була застосована при проєктуванні РЛС, або зовсім не виробляється вітчизняними виробниками, або виробляється за застарілими технологіями, що робить її неконкурентною та нездатною забезпечити відповідність сучасним вимогам. Мета. Обґрунтування можливих шляхів та способів відновлення працездатності складових радіоелектронного обладнання з тривалими термінами експлуатації. Матеріали i методи. Застосовано метод теоретичного аналізу та узагальнення, методи аналогії, оціночні розрахунки теорії моделювання апаратів. Результати. Розроблено технологію відновлення працездатності радіоелектронної апаратури шляхом створення аналогів застарілих складових радіоелектронного обладнання. Збереження конструктивно-схемної ідентичності нового зразка та прототипу, що лягло в основу нової технології, дозволило повністю виключити модуль як конструктивний елемент з ієрархічної схеми РЛС. Із застосуванням перспективної, функціонально надлишкової елементної бази здійснено переведення застарілої транзисторної схемотехніки на інтегральну, яка дозволяє реалізувати цільові функції меншою кількістю елементів. Так, усі цільові функції 299 модулів, виключених зі складу конструктивної ієрархії, реалізуються 148 інтегральними мікросхемами нових осередків. Висновки. Переведення РЛС на перспективну схемотехніку дозволить забезпечити не тільки збереження функцій радіоелектронних виробів, що втратили працездатність, а й перевести РЛС на більш високий рівень функціонування. Пропонована технологія відновлення РЛС створює можливості не тільки для відновлення працездатності застарілих, а й для розробки перспективних зразків РЛС, що відповідають сучасним вимогам.