Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026)

Permanent URI for this collection

https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2949

Browse

Browsing Науково-практичний журнал «Наука та інновації» Том 22 № 5 (2026) by Author "Гудзенко, Н. В."

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розробка інтумесцентної системи на основі фосфоровмісних біомакромолекул для вогнезахисного опорядження целюлозних текстильних матеріалів
    (Національна академія наук України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Горохов, І. В.; Куліш, І. М.; Асаулюк, Т. С.; Сарібєкова, Ю. Г.; Гудзенко, Н. В.; Семешко, О. Я.
    Вступ. З огляду на недоліки сучасних антипіренів і регламенти багатьох країн постала необхідність у розробці екологічно безпечних методів підвищення вогнестійкості текстильних матеріалів. Проблематика. Надання тканинам вогнезахисних властивостей досягається просочуванням їх антипіренами, переважно галогенвмісними препаратами, які становлять загрозу довкіллю. Мета. Розробка інтумесцентної композиції для підвищення термічної стійкості бавовняних тканин з використанням речовин природного походження. Матеріали й методи. Інтумесцентний склад містить фітинову кислоту як основний антипірен, алантоїн як азотвмісний компонент, лимонну кислоту та сульфат алюмінію. Термостійкість тканини оцінювали методами термогравіметричного та диференційного термічного аналізів, структурні характеристики — методом ІЧ-спектроскопії, вогнезахисні властивості — методом вертикального горіння. Результати. Присутність фітинової кислоти та її комбінації з сульфатом алюмінію як димоподавлювача на початковій стадії термічного розкладу призводить до зміщення температури деструкції тканини до більш низьких значень порівняно з необробленим зразком через активацію розкладання фітинової кислоти до початку деструкції основного субстрату. Максимальна температура, при якій відбувається остаточна деструкція целюлози, навпаки, зміщується до більш високих температур — з 499 оC для необробленої бавовни до 550 оC і 544 оC для складів із фітиновою кислотою. Масова частка карбонізованого залишку збільшується на 6 %. Зміщення температури деструкції у більш високу область підтверджує підвищення термостійкості тканини. Інтумісцентна дія алантоїну як азотовмісного компонента покращує структурну стабільність та об’ємні характеристики коксового шару. Наявність хімічної взаємодії вогнезахисної композиції, що містить фітинову кислоту та алантоїн, з целюлозним волокном доведено результатом ІЧ-Фур’є-спектроскопії. Висновки. Отримані результати мають практичне значення для розробки вогнезахисних опоряджувальних складів для бавовняних та змішаних текстильних матеріалів.