Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 3 (103)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2023, № 3 (103) by Author "Вишневський, Олександр Сергійович"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Смарт-промисловість: визначення та теорія стимулювання розвитку на основі локального протекціонізму(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2023) Вишневський, Олександр СергійовичПрискорений розвиток смарт-промисловості відбувається у всьому світі, але визначення теоретичних засад її стимулювання, як і однозначне розуміння самого поняття «смарт-промисловість» ще має невичерпаний дослідницький потенціал. Тому, метою статті є визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні на основі локального протекціонізму. Систематизація та упорядкування понять, пов`язаних з Четвертою промисловою революцією (Індустрією 4.0), дозволяє не лише провести уточнення поняття «смарт-промисловість», а також провести розмежування понять «смарт-виробництво», «смарт-обслуговування», «смарт-промисловість» та визначити місце останнього в системі взаємопов’язаних понять. Смарт-промисловість – це частина смарт-виробництва, яка стосується виробництва матеріальних товарів через використання технологій Індустрії 4.0, уособлених у смарт-сервісах. Виходячи з визначення та ролі смарт-промисловості стає зрозумілим, що без промисловості не може існувати смарт-промисловості, а також виокремлюються концептуальні напрями стимулювання розвитку смарт-промисловості, які стосуються: (1) сфери смарт-сервісів, які були породжені технологіями Індустрії 4.0; (2) сфери смарт-виробництва; (3) сфери смарт-розподілу; (4) сфери смарт-обміну; (5) сфери смарт-споживання; (6) сфери виробництва смарт-продуктів смарт-промисловістю; (7) сфери виробництва смарт-продуктів «звичайною» промисловістю; (8) сфери виробництва «звичайних» продуктів смарт-промисловістю; (9) сфери виробництва «звичайних» продуктів «звичайною» промисловістю. Розвиток сервісів із забезпечення смартизації промисловості в умовах зникнення вітчизняної промисловості, фактично працює на смартизацію іноземної промисловості, яка виробляє товари, що потім імпортуються в Україну. Тому стимулювати розвиток смарт-промисловості доцільно за декількома напрямами одночасно: (1) стимулювання промисловості як цілого; (2) стимулювання розвитку смарт-сервісів та засобів смартизації промисловості; (3) стимулювання впровадження смарт-сервісів в промисловість; (4) стимулювання попиту на продукцію, вироблену вітчизняною смарт-промисловістю. В Україні склалося два центри смартизації промисловості: (1) традиційна промисловість, яка інвестує у власну сматизацію; (2) малий бізнес, який створює смарт-сервіси. Держава, яка за останні роки перетворилася на важливого гравця в сфері IT-сервісів на цей час, цілеспрямовано над смартизацією промисловості не працює. Також, в Україні простежується протиріччя між необхідністю гармонізації внутрішнього рикну з ринком ЄС та створенням сприятливих умов для розвитку смарт-промисловості, яке має потенціал до вирішення на основі теорії локального протекціонізму через розширення та удосконалення практики застосування спеціальних режимів господарювання (наприклад, технопарків), а також впровадження інституційних та організаційних рішень, які одночасно відповідають положенням ліберально та протекціоністські спрямованих шкіл економічної теорії.