Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 4 (100)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2022, № 4 (100) by Author "Вишневський, Валентин Павлович"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Передбачення індустріального майбутнього: аспекти теорії(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2022) Вишневський, Валентин Павлович; Грєчішкін, Олександр ВолодимировичВажливість питань передбачення індустріального майбутнього обумовлена особливим значенням сучасної промисловості для національної конкурентоспроможності, інновацій та зайнятості, а також тими фундаментальними зрушеннями, що відбуваються в світі у зв'язку з розгортанням Четвертої промислової революції. Нова індустріалізація відкриває принципово нові можливості розвитку, пов'язані з інтеграцією цифрових і матеріальних технологій, але, водночас, створює і нові загрози та ризики для безпеки життєдіяльності, зайнятості, навколишнього середовища тощо. Тому так важливо займатись систематичними дослідженнями у цій сфері, які мають бути засновані на відповідному теоретичному фундаменті. Прогностична діяльність у сфері промисловості представлена різними видами практик, спрямованих на передбачення майбутнє. Встановлено, що вихідною посилкою цієї діяльності є принцип безперервності розвитку, сенс якого полягає у тому, що протягом певного часу окремі аспекти культури та інституційної структури суспільства залишаються без істотних змін, зберігаючи свою спадкоємність. У зв’язку з цим з’являється можливість виявлення загальних – а, отже, досить довгих – факторів (причин) і тенденцій (наслідків), які вже проявилися в сьогоденні та, ймовірно, продовжать свою дію й надалі. Спираючись на пізнання цих факторів і тенденцій можна визначати закономірності майбутнього розвитку. Виявлено, що основними методами дослідження майбутнього економіки в цілому і промисловості зокрема, є стратегічний форсайтинг і довгострокове прогнозування. Обидва ці методи поєднує те, що вони призначені для дослідження довгих аспектів розвитку і встановлення того, що може статися, а не того, які рішення приймати. А їх відмінність полягає в тому, що форсайтинг займається побудовою переважно якісних образів майбутнього, створенням випереджальних альтернативних сценаріїв розвитку подій, а прогнозування зазвичай має кількісний характер, характеризує майбутнє, спираючись на регулярності, характерні для даної об'єктної сфери. Як форсайтинг, так і прогнозування спираються на використання інструментарію економіко-математичного моделювання. Але у випадку прогнозування результати розрахунків зазвичай інтерпретують як інформацію про те, що очікується (у межах довірчих інтервалів), а при форсайтингу – як інформацію про ймовірні сценарії розвитку подій, призначені для виявлення нових можливостей і загроз розвитку. Враховуючи теперішній стан геополітичної турбулентності і стратегічної невизначеності, у найближчі часи в Україні найбільш затребуваним інструментом досліджень промислового майбутнього може стати стратегічний форсайтинг.