Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 1 (105)
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Науковий журнал «Економіка промисловості», 2024, № 1 (105) by Author "Логвіненко, Богдан Ігорович"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Аналіз економіко-математичних моделей монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім "Академперіодика", 2024) Логвіненко, Богдан ІгоровичУ статті розглянуто економіко-математичні моделі в контексті монетарного стимулювання фінансово-економічного розвитку смарт-промисловості. Проаналізовано моделі AD-AS, DSGE , VAR , CAPM, RBC, Phillips Curve та модель Кобба-Дугласа. Виявлено переваги та недоліки моделей в контексті монетарного стимулювання розвитку смарт-промисловості. Проведений аналіз виявив, що у всіх розглянутих моделях існують певні недоліки, такі як складність використання та недостатня ясність у тлумаченні результатів, а також обмеженість урахування факторів, які є важливими при монетарному стимулюванні розвитку смарт промисловості. Розглянута модель VAR обмежена у врахуванні всіх факторів, що впливають на економічні змінні, та проявляє чутливість до специфікації, що призводить до значних змін кінцевих результатів в залежності від включених змінних та їхньої специфікації. Модель CAPM ґрунтується на припущеннях про ринкову ефективність, які не завжди відповідають реальності, тоді як RBC характеризується відсутністю нестабільності та нереалістичними припущеннями про ринкову поведінку. Модель Phillips Curve проявляє нестабільність у випадку, коли інфляція та безробіття реагують на економічні шоки неоднаково, що не припустимо, в контексті монетарного стимулюванні розвитку смарт промисловості. В рамках аналізу було виявлено переваги та недоліки всіх моделей, що дозволило об’єктивно оцінити реальні умови роботи моделей. Проведений аналіз показав, що враховуючи вищезазначені недоліки та специфіку сучасного економічного середовища, модель Кобба-Дугласа є найбільш ефективною для аналізу та прогнозування розвитку смарт промисловості в Україні. Інші розглянуті моделі, можуть бути також корисними для процесів стимулювання розвитку смарт промисловості, проте вони не забезпечують такої ж гнучкості і простоти в застосуванні, як модель Кобба-Дугласа. Проведений порівняльний аналіз дозволив запевнитися, що модель Кобба-Дугласа видається найвідповіднішим інструментом для аналізу та прогнозування монетарного стимулювання розвитку смарт промисловості в Україні. Вона дозволяє врахувати широкий спектр факторів виробництва та є простою в аналізі та інтерпретації кінцевих результатів, що робить її найбільш придатною для вирішення складних питань монетарного стимулювання в контексті розвитку смарт промисловості.