Журнал "Проблеми економіки"
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Журнал "Проблеми економіки" by Author "Азьмук, Надія Анатоліївна"
Now showing 1 - 1 of 1
Results Per Page
Sort Options
Item Кадровий потенціал промисловості України: виклики та напрями посилення резильєнтності(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2024) Азьмук, Надія АнатоліївнаПовоєнна відбудова промисловості в Україні неможлива без формування належних умов для відновлення кадрового потенціалу, а також забезпечення його розвитку й ефективного використання. Фундаментом повоєнного відновлення національної економіки має стати сучасне промислове виробництво, засноване на новітніх технологічних засадах. Метою статті є обґрунтування напрямів посилення резильєнтності кадрового потенціалу промисловості як базису повоєнної відбудови та реновації національної економіки. У статті запропоновано авторське визначення резильєнтності кадрового потенціалу. Досліджено кадровий потенціал промисловості за демографічною, освітньо-кваліфікаційною і мотиваційною ознаками та виявлено слабкі місця у розрізі цих складових. На підставі аналізу демографічної складової визначено тенденцію до звуження національного ринку праці через скорочення попиту та пропозиції робочої сили. Виявлено структурне розбалансування пропозиції робочої сили за віковою та статевою ознакою. У вивченні освітньо-кваліфікаційної складової акцентовано на зростанні кваліфікаційних горизонтальних і вертикальних розривів. Мотиваційна складова резильєнтності кадрового потенціалу характеризується зниженням якості трудового життя та збіднінням населення. За результатами дослідження запропоновано авторський підхід до розробки напрямів посилення резильєнтності кадрового потенціалу промисловості в умовах повоєнного відновлення економіки з урахуванням його основних складових – демографічної, освітньо-кваліфікаційної, мотиваційної. Обґрунтовано доцільність відновлення національної промислового сектора економіки на засадах Індустрії 5.0. На підставі проведеного дослідження запропоновано й обґрунтовано напрями посилення резильєнтності кадрового потенціалу за демографічною, освітньо-кваліфікаційною та мотиваційною складовою.