Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Strategic Management of Financial and Material Resources in Security and Defense Projects
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Petrukha, Nina M.; Петруха, Ніна Миколаївна; Petrukha, Serhii V.; Петруха, Сергій Валерійович; Tiurmenko, Yaroslav M.; Тюрменко, Ярослав Миколайович; Kononenko, Ihor M.; Кононенко, Ігор Миколайович
The article surveys the introduction of rational allocation of financial and material resources in the sphere of security and defense as a factor that significantly
enhances the resilience of the State against modern challenges. The conditions of dynamic changes in the security environment that necessitate the use of the
latest methods for assessing economic feasibility and optimizing strategic planning in the sphere of security and defense capability are considered. Special
attention is given to the development of scientifically grounded approaches and econometric models to enhance the resilience and adaptability of the new
defense economy. In the study, statistical data from 20 security and defense projects implemented in Ukraine, which encompass the development of new
weaponry prototypes and the modernization of existing defense and security systems, were analyzed. The multiple regression method was used to assess the
impact of key factors on current costs, as well as the least squares method to build a mathematical model for forecasting expenditure levels and optimizing
the material and financial resources involved. It is determined that the largest impact on costs comes from management and operational items, main supply
resources, and long-term investment needs. A level model of strategic management has been developed, taking into account innovative, risk, and inflation
components, which confirms that high-tech projects with significant innovative potential ensure long-term economic efficiency. Prospects for further research
include expanding the database to analyze a larger number of projects, implementing digital cost monitoring tools, and adapting the constructed econometric model to the conditions of other countries and defense systems. A priority direction is the development of integrated methods for assessing risks and
effectiveness in the context of global transformational challenges.
Оцінка та аналіз рівня неофіційного працевлаштування в Україні
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Мороз, Світлана Григорівна; Цимбал, Діана Олександрівна
Стаття присвячена актуальній проблемі неофіційної зайнятості в Україні, яка є значним викликом для національної економіки та соціального захисту громадян. У дослідженні застосовано комплексний підхід, який поєднує методи соціологічного опитування та математичного моделювання, зокрема байєсівські мережі, що дає змогу виявити ключові фактори, які впливають на вибір між офіційною та неофіційною формою працевлаштування. Отримані результати показують, що рівень освіти є одним із найбільш значущих чинників, що впливають на офіційне працевлаштування. Опитування, проведене серед представників різних регіонів та галузей економіки, продемонструвало, що особи з вищою освітою частіше обирають офіційне оформлення трудових відносин, тоді як люди з нижчим рівнем освіти нерідко віддають перевагу неформальній зайнятості через відсутність альтернатив або складнощі з пошуком стабільної роботи. Крім освітнього рівня, важливими детермінантами є також вік, стать, розмір підприємства та специфіка галузі. Зокрема, молодь частіше погоджується на неофіційну зайнятість через гнучкіші умови та відсутність довгострокових соціальних зобов’язань. Водночас у малих підприємствах і секторах із низьким рівнем регуляції (наприклад, сільське господарство, торгівля, будівництво) частка неформальної праці є вищою порівняно з великими корпораціями. Метод моделювання за допомогою байєсівських мереж дозволив не лише виявити ці залежності, а й оцінити ймовірність вибору офіційного працевлаштування залежно від комбінації різних чинників. Результати підтвердили гіпотезу, що рівень освіти залишається ключовим предиктором офіційної зайнятості, тоді як економічні та регуляторні умови можуть суттєво змінювати вплив інших змінних. На основі отриманих даних запропоновано низку практичних заходів, спрямованих на скорочення масштабів неформальної зайнятості в Україні. Серед них – спрощення адміністративних процедур для бізнесу, зниження податкового навантаження на роботодавців, підвищення рівня соціальних гарантій для працівників та активізація інформаційно-просвітницької роботи щодо переваг офіційного працевлаштування.
Прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іляш, Ольга Ігорівна; Шевчук, Олена Анатоліївна; Рощина, Надія Василівна; Лазаренко, Ірина Сергіївна; Колішенко, Руслан Олександрович
Метою статті є розроблення науково обґрунтованих підходів до прогнозування змін ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. Стаття присвячена дослідженню прогнозування зміни ресурсного потенціалу соціально-економічного відновлення України в умовах повномасштабної війни, розпочатої у 2022 році. Проведено оцінку впливу воєнних дій та міграційних процесів на ключові складові ресурсного потенціалу – працю, капітал, інновації та підприємництво, з акцентом на їхню взаємодію та роль у формуванні економічного зростання. Встановлено, що руйнування інфраструктури, окупація територій, втрата промислового потенціалу, масована міграція, послаблення інноваційної активності суттєво підривають соціально-економічний розвиток та унеможливлюють економічний прорив. Водночас підкреслено потенціал повоєнної відбудови за умови технологічної модернізації, ефективного використання ресурсів і створення сприятливого інституційного середовища. Обґрунтовано потребу у комплексній політиці, яка включає стимулювання повернення мігрантів, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, підвищення інноваційної активності через реформування наукової сфери та підтримку малого й середнього бізнесу як основи економічної мобільності. Запропоновано рекомендації щодо формування стратегій повоєнного відновлення України, спрямованої на подолання сучасних викликів і забезпечення переходу до моделі сталого розвитку з високою доданою вартістю.
Обґрунтування моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Іванченков, В’ячеслав Сергійович
За сучасних умов соціально-економічної трансформації, цифровізації та поглиблення екологічних ризиків зростає потреба в ефективному управлінні адаптивністю галузей національної економіки. Наявні виклики сталого розвитку вимагають нових підходів до управління, орієнтованих на довгострокову стійкість і конкурентоспроможність. Відсутність інтегрованих моделей, що враховують екологічні, соціальні, енергетичні та цифрові аспекти, зумовлює фрагментарність управлінських рішень, що підсилює актуальність комплексного дослідження механізмів адаптації галузей до викликів сталого розвитку. Актуальність дослідження та наявність невирішених раніше частин загальної проблеми обумовлюють мету дослідження, а саме аналіз, систематизацію та узагальнення наявного теоретико-методичного забезпечення щодо адаптивного управління та розробку моделі управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, що ґрунтується на системному, інтегративному та проактивному підходах та враховує структурні трансформації економіки. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс наукових методів, що забезпечили системне та багатовимірне вивчення адаптивності галузей національної економіки в умовах викликів сталого розвитку, зокрема: системний аналіз для виявлення взаємозв’язків між економічними, соціальними та екологічними чинниками галузевого розвитку; порівняльний та структурний аналіз для оцінки валової доданої вартості та міжгалузевих диспропорцій; методи індукції та дедукції для обґрунтування теоретико-методичної моделі управління адаптивністю; графічний метод для візуалізації структурних характеристик економіки, динаміки показників та елементів моделі управління. Комплексне застосування зазначених методів дозволило обґрунтувати результати дослідження, зокрема: на основі комплексного аналізу валової доданої вартості в міжгалузевому розрізі виявлено збереження структурних дисбалансів у національній економіці, які знижують адаптивний потенціал окремих секторів до зовнішніх шоків; обґрунтовано модель управління адаптивністю галузей до викликів сталого розвитку, яка ґрунтується на принципах системності, інтегрованості, гнучкості, прозорості, підзвітності та інклюзивності, передбачає інтеграцію стратегічних, тактичних та операційних рівнів управління, включає аналітико-діагностичний, прогностично-сценарний, стратегічно-нормативний, інституційно-організаційний, інструментальний та оціночно-регуляторний компоненти. Реалізація запропонованої моделі дозволить підвищити адаптивний потенціал галузей економіки, забезпечити збалансований розвиток міжгалузевих зв’язків, інвестиційну привабливість, посилити інституційну спроможність управлінської системи та досягнути стратегічних орієнтирів сталого розвитку на макро- та мезорівнях.
Сучасні тенденції переробки продукції тваринництва: проблеми та перспективи
(Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2025) Глушков, Олег Анатолійович
Стратегічна роль переробки продукції тваринництва у забезпеченні продовольчої безпеки, підвищенні конкурентоспроможності агропромислового комплексу та формуванні доданої вартості в аграрному виробництві зумовлюють актуальність дослідження. Водночас галузь стикається з низкою викликів, що зумовлюють потребу в комплексному дослідженні сучасного стану переробної галузі тваринництва. Актуальність тематики та наявність невирішених раніше частин загальної проблеми обумовлюють мету дослідження, яка полягає в аналізі сучасного стану та тенденцій розвитку переробки продукції тваринництва в Україні з урахуванням зовнішніх і внутрішніх викликів. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів, що забезпечив системність та обґрунтованість дослідження розвитку переробної галузі тваринництва, зокрема: метод статистичного аналізу для оцінки динаміки надходження сировини та показників доданої вартості; метод порівнянь для аналізу змін у галузі та міжнародного досвіду; графічний метод для візуалізації тенденцій та отриманих результатів; системний аналіз для визначення ролі галузі у формуванні ланцюгів доданої вартості та забезпеченні продовольчої безпеки; метод економіко-математичного моделювання для розрахунку показників за окремими видами продукції. Комплексне використання методів дало змогу глибоко проаналізувати сучасні процеси переробки тваринницької продукції. Проведено статистичний аналіз обсягів надходження тваринницької сировини на переробні підприємства. Обґрунтовано посилення ролі промислових підприємств як основних постачальників сировини для переробки, що зумовлено високою продуктивністю та стабільною закупівельною політикою. Наведено статистичні показники, що свідчать про трансформацію структури постачальників молока та м’яса: зменшення частки особистих селянських господарств та нарощування обсягів закупівель у промисловому секторі. Виявлено суттєве зростання обсягів переробки продукції птахівництва як підтвердження економічної доцільності та високої ефективності цього напряму. Дослідження надходження молока на переробні підприємства дозволило виявити кризові явища в молочній галузі, зокрема скорочення загального обсягу виробництва молока в Україні та зменшення частки молока від населення, що обумовлено низькою ефективністю господарств та відсутністю стимулів до модернізації. Аналіз розвитку молокопереробної галузі продемонстрував скорочення кількості підприємств, що пов’язано з тривалим спадом виробництва, зниженням внутрішнього попиту та негативним впливом повномасштабної війни. Проаналізовано обсяги виробництва основних видів молочної продукції, серед яких зафіксовано різке скорочення випуску незбираного молока, вершкового масла, сиру та згущеного молока, натомість виробництво сухого молока демонструє стабільність, що свідчить про його потенціал на зовнішніх ринках.