Електронний архів наукових та освітніх матеріалів Черкаського державного фахового бізнес-коледжу
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Now showing 1 - 3 of 3
Recent Submissions
Особливості моделювання ірраціональної поведінки споживачів на товарних ринках
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Мажара, Гліб Анатолійович; Шуміло, Яна Миколаївна
У статті досліджено особливості моделювання ірраціональної поведінки споживачів на товарних ринках у контексті цифровізації та посилення ролі рекомендаційних алгоритмів, соціальних мереж і механізмів «цифрового підштовхування». Визначено, що відхилення від раціональності не зводяться до помилок: вони можуть генерувати як індивідуальні виграші, так і системні ефекти (зростання попиту, хвильові продажі, нестійкість очікувань). Уточнено, що ключовими тригерами ірраціональних рішень є поєднання зовнішніх умов (дефіцит часу, низька поінформованість/досвід) та індивідуальних властивостей (емоційна нестійкість, інтроверсія, конформність), які посилюють евристичні судження, наслідування та імпульсивність. Запропоновано узагальнювальний коефіцієнт схильності споживача до ірраціональної поведінки, нормований у межах [0;1], що агрегує зазначені фактори з рівними вагами в межах двох груп: особистісної та ситуаційної. Обґрунтовано практичний спосіб оцінювання складових коефіцієнта через такі комплементарні канали даних: 1) опитування цільової аудиторії (зокрема психометричні шкали на кшталт 16PF); 2) цифрова аналітика (пошукові запити, поведінка на сайті, реакції на рекламу, соціальні сигнали); 3) нейромаркетингові інструменти (eye-tracking, EEG тощо) для валідації емоційної реакції та уваги. Такий підхід зменшує суб’єктивність самооцінок, дозволяє сегментувати попит за рівнем схильності до ірраціональних рішень і формувати більш точні маркетингові сценарії.
Практичне значення результатів полягає в можливості інтегрувати коефіцієнт у моделі ймовірності купівлі, оцінювати ефект дефіциту часу та інформаційного перевантаження, налаштовувати рекомендаційні механізми й комунікації для різних сегментів споживачів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою параметрів на великих масивах даних, побудовою динамічних моделей адаптації уподобань, а також оцінюванням соціальних наслідків застосування інструментів впливу на ірраціональну поведінку.
Соціальна відповідальність у ланцюгах постачання підприємств цементної промисловості: міжнародний вимір
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Олійник, Oлена Олександрівна
У статті проаналізовано підходи до соціально відповідального управління ланцюгами постачання в цементній промисловості з використанням кодексів поведінки постачальників компаній Holcim, Heidelberg Materials та CRH. У результаті контент-аналізу визначено змістові акценти підходів трьох компаній до інтеграції соціальної відповідальності в ланцюги постачання. Практична цінність дослідження полягає в поглибленні розуміння механізмів формування соціально відповідального постачання в цементній промисловості, що може бути використано при вдосконаленні корпоративних політик та підвищення стійкості ланцюгів постачання.
Інноваційні моделі оцінювання ефективності проєктів економічного розвитку в умовах цифрової трансформації
(Інститут економіки промисловості НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2026) Ткаченко, Алла Михайлівна; Межерицький, Данило Анатолійович
У статті досліджено інноваційні підходи до оцінювання ефективності проєктів економічного розвитку в умовах інтенсивної цифрової трансформації економічних систем. Актуальність теми зумовлена необхідністю модернізації наявних методик оцінювання, які здебільшого обмежуються фінансовими індикаторами та не враховують цифрову зрілість, інноваційність, соціальні й екологічні ефекти. Практична цінність дослідження полягає в можливості застосування запропонованої моделі державними органами, інвесторами та донорами для прийняття обґрунтованих рішень щодо пріоритизації та фінансування проєктів.
Формування інструментарію промислової політики на основі ідей неортодоксальних економічних шкіл
(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Омельяненко, Олена Миколаївна
У статті досліджено інструментарій промислової політики крізь призму неортодоксальних економічних шкіл. Показано, що неортодоксальні економічні школи пропонують ширший набір політичних інструментів, орієнтованих на розвиток інституцій, підтримку технологічних траєкторій та формування інноваційних екосистем. Особливу увагу приділено ролі держави як активного координатора промислового розвитку та каталізатора структурних змін. Зроблено висновок про доцільність використання гібридного інструментарію промислової політики для забезпечення довгострокової економічної трансформації та стійкого розвитку.
Економічна футурологія як науковий напрям: сутність, підходи, інструменти
(Інститут економіки промисловості НАН України, Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2026) Остапенко, Володимир Валентинович
У статті досліджено економічну футурологію як міждисциплінарний науковий напрям, спрямований на осмислення довгострокових трансформацій соціально-економічних систем у контексті глобальних викликів, технологічних зрушень та просторового розвитку. Розкрито сутність економічної футурології як системи наукових поглядів, методів і аналітичних інструментів, що забезпечують формування альтернативних уявлень про можливі, ймовірні та бажані траєкторії економічного розвитку. Обґрунтовано відмінність економічної футурології від традиційного економічного прогнозування та стратегічного планування, що полягає у фокусі на невизначеності, нелінійності розвитку та багатоваріантності майбутнього. Систематизовано основні підходи економічної футурології, зокрема сценарний, форсайтний, системний, інституційний та просторовий, які дозволяють комплексно аналізувати динаміку економічних процесів і взаємодію суб’єктів розвитку. Особливу увагу приділено інструментарію економічної футурології, серед якого виокремлено методи експертних оцінок, технологічного та соціально-економічного форсайту, економіко-математичного моделювання, аналізу трендів і «слабких сигналів», а також використання великих даних і цифрових платформ. Доведено, що економічна футурологія формує теоретико-методологічне підґрунтя для розроблення адаптивних стратегій просторового планування та розвитку територій, зокрема на засадах смарт-спеціалізації. Зроблено висновок, що застосування футурологічних підходів сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень, зменшенню ризиків та формуванню довгострокової конкурентоспроможності економічних систем.