Ільченко, Світлана Віталіївна2026-02-242026-02-242025Ilchenko, Svitlana V. (2025) “The Institutional and Behavioral Model of Eco-Oriented Public-Private Partnership within Ukraine’s Sustainable Development System.” The Problems of Economy 4:75–84. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-4-75-84https://www.problecon.com/article/?year=2025&abstract=2025_4_0_75_84https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1306The aim of the article is to examine the theoretical and methodological foundations for the formation of environmentally oriented public-private partnerships (eco-PPPs) as an institutional mechanism for Ukraine’s sustainable development, taking into account behavioral models of interaction between the State and the private sector. The article substantiates the relevance of moving from a purely financial perspective on PPPs to an integrated approach that combines economic feasibility, environmental effectiveness, and trust in the context of post-war recovery and European integration. The author analyzes the current state of eco-PPP implementation in Ukraine based on twelve projects in the sectors of transport, energy efficiency (ESCO/EPC), thermal energy, waste management, and municipal infrastructure. For each project, key parameters are systematized: the level of State support, environmental requirements, institutional trust, risk of non-compliance, and expected investor return. The synthesis of empirical data showed that initiatives combining significant government support with a high level of trust under moderate risk have the highest likelihood of stable implementation. Environmental requirements do not reduce investment attractiveness when compensatory mechanisms are in place, such as EPC standards, backing from international financial institutions (for example, EBRD Green Cities programs), transparent selection procedures, and professional municipal management. The methodological foundation consists of logical-structural and comparative analysis combined with empirical generalization, with an emphasis on the behavioral-institutional interpretation of decisions by private investors and government bodies. The scientific novelty lies in the development of a comprehensive behavioral-economic approach to evaluating eco-public-private partnerships, integrating trust, risk, government support, and environmental requirements into a single analytical framework without excessive quantitative complexity. The practical significance lies in the possibility of using the proposed approach as a basis for the national “Green PPP Framework” system, which entails standardizing environmental criteria, establishing transparency standards, and introducing basic tools for guaranteeing and monitoring socio-environmental effects.Метою статті є дослідження теоретико-методологічних засад формування екологічно орієнтованого державно-приватного партнерства (еко-ДПП) як інституційного механізму сталого розвитку України з урахуванням поведінкових моделей взаємодії держави та приватного сектора. Обґрунтовано актуальність переходу від суто фінансового бачення ДПП до інтегрованого підходу, що поєднує економічну доцільність, екологічну результативність і довіру в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграції. У статті проаналізовано сучасний стан реалізації еко-ДПП в Україні на основі дванадцяти проєктів у секторах транспорту, енергозбереження (ESCO/EPC), теплоенергетики, поводження з відходами та комунальної інфраструктури. Для кожного проєкту систематизовано ключові параметри: рівень державної підтримки, екологічних вимог, інституційної довіри, ризику невиконання та очікуваної віддачі інвестора. Узагальнення емпіричних даних показало, що найвищі шанси на стабільну реалізацію мають ініціативи, де поєднується значуща державна підтримка і високий рівень довіри за помірного ризику. Екологічні вимоги не знижують інвестиційну привабливість за наявності компенсаційних механізмів – стандартів ЕРС, супроводу міжнародних фінансових інституцій (наприклад, програм EBRD Green Cities), прозорих процедур відбору та професійного муніципального менеджменту. Методологічну основу становлять логіко-структурний та порівняльний аналіз у поєднанні з емпіричним узагальненням, акцент зроблено на поведінково-інституційній інтерпретації рішень приватних інвесторів та державних органів. Наукова новизна полягає у формуванні цілісного поведінково-економічного підходу до оцінювання еко-ДПП, що інтегрує параметри довіри, ризику, державної підтримки та екологічних вимог у єдину аналітичну структуру без надмірної кількісної ускладненості. Практичне значення полягає у можливості використання запропонованого підходу як основи для національної системи «Green PPP Framework», що передбачає унормування екологічних критеріїв, встановлення стандартів прозорості, а також запровадження базових інструментів гарантування й моніторингу соціоекологічних ефектів.enSOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle