Новікова, Ольга ФедорівнаОстафійчук, Ярослав Васильович2026-04-242026-04-242023Новікова О. Ф., Остафійчук Я. В. (2023). Забезпечення збалансованого соціально-трудового розвитку України: виклики та можливості. Економіка промисловості. № 2 (102). С. 62-77. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062 Novikova, O. F., & Ostafiichuk, Ya. V. (2023). Ensuring balanced social and labor development of Ukraine: challenges and opportunities. Econ. promisl., 2 (102), рр. 62-77. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.062http://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/275https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1906Повоєнне відродження України визначатиметься набором параметрів, серед яких важливе місце належить соціально-трудовій сфері. Справедлива збалансованість прав і реальних можливостей роботодавців і найманих працівників має забезпечити ефективність каналів соціальної мобільності, накопичення людського та соціального капіталу. Мета статті – визначити вимоги та обґрунтувати можливості щодо забезпечення трудового розвитку на засадах збалансованості та стійкості в умовах повоєнної розбудови України. Соціально-трудовий розвиток інтерпретується як процес трансформації й адаптації інститутів соціально-трудової сфери, її суб’єктів, а також соціально-трудових відносин між ними та з іншими зацікавленими сторонами, у результаті чого набуваються якості, адекватні викликам зовнішнього та внутрішнього середовища. Встановлено, що нинішня державна політика у сфері праці в Україні ґрунтується на ідеології неолібералізму, переважно відображає інтереси роботодавців та істотно обмежує права працівників, що посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, має негативні соціальні наслідки. Аргументовано необхідність орієнтації державної політики на принципи гідної праці, концепт якої має бути розширений з урахуванням нових процесів і явищ, що виникають у соціально-трудовій сфері під впливом цифровізації. Наголошено, що повоєнна соціально-трудова сфера має володіти потенціалом стійкості, адаптації та функціонування в умовах поновлення військового конфлікту. Зроблено висновок, що існуючі моделі забезпечення національної стійкості можуть набути нових якостей, врахувавши здобутки міждисциплінарних досліджень із проблематики резильєнтності, які особливу увагу приділяють соціально-поведінковим чинникам розвитку соціально-економічних систем. Проаналізовано наукові підходи до трактування резильєнтності, визначено коло проблем, що потребують подальшого дослідження.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geographySOCIAL SCIENCES::Business and economics::Human geography, economic geography::Economic geographySOCIAL SCIENCES::Social sciences::DemographySOCIAL SCIENCESSOCIAL SCIENCES::Social sciencesArticle