Маковоз, Олена Володимирівна2026-08-122026-08-122026Маковоз О. В. Розвиток промислового сектора економіки України в умовах інституційно-конструктивної невизначеності. Бізнес Інформ. 2026. №5. C. 297–305. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-5-297-305https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_5_0_297_305https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2681У статті досліджено теоретико-методичні засади розвитку промислового сектора економіки України в умовах інституційно-конструктивної невизначеності. Обґрунтовано, що сучасний стан промисловості характеризується поєднанням структурних диспропорцій, технологічного розриву, низької інноваційної активності та нестабільного інституційного середовища, що суттєво ускладнює забезпечення стійкого економічного розвитку. Визначено, що інституційно-конструктивна невизначеність має подвійний характер: з одного боку, вона формує ризики та підвищує трансакційні витрати, а з іншого – створює можливості для інституційних змін, інноваційної трансформації та формування нових моделей економічної поведінки. У роботі систематизовано теоретичні підходи до дослідження невизначеності, інноваційних систем і промислового розвитку, зокрема концепції еволюційної економіки, національних інноваційних систем, кумулятивної причинності та інституційної трансформації. Доведено, що ефективне управління розвитком промислового сектора потребує переходу від адаптивних до проактивних та експлерентних моделей управління, у межах яких інновації виступають базовою детермінантою стратегічних рішень. У процесі дослідження сформовано багаторівневу модель інституційно-конструктивної невизначеності та чотириблокову модель чинників, що визначають розвиток промисловості України. Встановлено, що найбільший вплив на функціонування промислового сектора здійснюють воєнно-економічні ризики, регуляторна та правова нестабільність, технологічні обмеження, а також зовнішні виклики, пов’язані з європейською інтеграцією та механізмом CBAM. Доведено, що фінансова нестабільність, висока вартість капіталу та скорочення корпоративного кредитування обмежують можливості модернізації виробництва та впровадження інновацій. Водночас низький рівень взаємодії між державою, бізнесом і науковим сектором свідчить про фрагментарність національної інноваційної системи та недостатню здатність до формування кумулятивних ефектів розвитку. Обґрунтовано необхідність формування стабільного інституційного середовища, розвитку інноваційної інфраструктури, модернізації виробничої бази та інтеграції у глобальні ланцюги створення вартості. Зроблено висновок, що забезпечення конкурентоспроможності промисловості України в умовах післявоєнної трансформації потребує реалізації інноваційно-детермінованої моделі управління, орієнтованої на технологічне оновлення, підвищення частки продукції з високою доданою вартістю та зміцнення економічної стійкості держави.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle