Вонберг, Тетяна ВікторівнаДмитрук, Сергій МиколайовичКожара, Вероніка Миколаївна2026-07-312026-07-312026Вонберг Т. В., Дмитрук С. М., Кожара В. М. Well-being-стратегія як інструмент забезпечення сталого розвитку та ефективності управління персоналом у сучасних умовах. Бізнес Інформ. 2026. №4. C. 550–559. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-4-550-559https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_4_0_550_559https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2640Дослідження спрямовано на закриття наявної прогалини між теоретичним визнанням важливості благополуччя та практичною відсутністю системних стратегій у більшості компаній, де well-being-заходи часто мають хаотичний або точковий характер. Метою роботи є обґрунтування сутності well-being-стратегії як інструменту забезпечення сталого розвитку організації, класифікація її ключових елементів і визначення методів оцінювання її ефективності в умовах цифровізації та кризових явищ. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід до структурування компонентів благополуччя, порівняльний аналіз сучасних моделей (PERMA, Gallup) і методів діагностики психологічного стану персоналу, а також управлінський цикл Демінга (PDCA) як база для впровадження стратегії. У результаті дослідження сформовано авторське визначення well-being-стратегії як довгострокового комплексу управлінських рішень, політик і практик, спрямованих на розвиток фізичного, емоційного, психологічного, соціального та фінансового благополуччя працівників. Основними науковими здобутками є доведення прямого зв’язку між рівнем суб’єктивного щастя колективу та фінансовою прибутковістю компанії, а також виокремлення психологічної стійкості як самостійного компонента стратегії, що є критично важливим для українських реалій у період безпекової та економічної нестабільності. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні методичного інструментарію оцінювання ефективності well-being-ініціатив через поєднання традиційних фінансових показників (ROI) із показниками цінності інвестицій (VOI), що включають «м’які вигоди»: лояльність бренду роботодавця, інноваційність і моральний дух команди. Доведено, що системний підхід дозволяє трансформувати соціальні програми з витратної статті бюджету у фактор зростання ринкової вартості фірми. Особливу увагу приділено ролі сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту та мобільних додатків, які забезпечують цілодобову підтримку, прогнозування ризиків вигорання та персоналізацію оздоровчих програм. Висновки дослідження підкреслюють, що перехід від фрагментарних бонусів до цілісної культури благополуччя є маркером організаційної зрілості та запорукою конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі. Практична цінність результатів полягає у можливості їх безпосереднього впровадження HR-департаментами для розробки персоналізованих well-being-програм, що базуються на комбінованому використанні кількісних метрик (плинність кадрів, eNPS) та якісних методів (фокус-групи, інтерв’ю). Запропонований алгоритм дій дозволяє організаціям не лише мінімізувати втрати від абсентеїзму та стресу, а й створити сприятливе середовище для повної реалізації потенціалу кожного співробітника, що безпосередньо впливає на динаміку доходів та стабільність бізнесу в умовах турбулентності.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle