Згалат-Лозинська, Любов ОлександрівнаЛич, Володимир МиколайовичІванова, Тетяна Миколаївна2026-07-172026-07-172026Згалат-Лозинська Л. О., Лич В. М., Іванова Т. М. Інституційні механізми інтеграції освіти, науки та виробництва в інноваційній моделі економічного розвитку. Бізнес Інформ. 2026. №4. C. 45–53. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-4-45-53https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_4_0_45_53https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2532Метою статті є систематизація підходів до інституційних механізмів інтеграції освіти, науки та виробництва в інноваційній моделі економічного розвитку та обґрунтування напрямів їх удосконалення в Україні на засадах стратегічного планування. У статті обґрунтовано роль інституційних механізмів інтеграції освіти, науки та виробництва як ключової умови переходу до інноваційної моделі економічного розвитку. Розкрито зміст інституційної інтеграції як поєднання формальних правил (законодавство, стандарти, процедури), організаційних форм (наукові та індустріальні парки, кластери, офіси трансферу технологій, центри компетенцій), економічних стимулів (гранти, ваучери, співфінансування НДДКР) і комунікаційно-контрактних інструментів (R&D-контракти, ліцензування, спільні лабораторії). На основі міжнародних і національних документів стратегічного планування визначено пріоритети формування економіки знань та людського капіталу, а також роль безперервної інноваційної освіти в забезпеченні технологічного оновлення. Проаналізовано інституційні «розриви» взаємодії університетів, дослідницького сектора та бізнесу, що проявляються в недостатній координації політики, слабкому попиті підприємств на R&D та обмеженій комерціалізації результатів досліджень. Узагальнено емпіричні свідчення низької інноваційної активності підприємств і дисбалансу структури витрат на R&D, що підтверджує потребу в оновленні інструментів державної підтримки та розвитку партнерств. Сформульовано пакет інституційних рішень на засадах моделі «потрійної спіралі» та принципів стратегічного планування: посилення міжвідомчої координації, розбудова інфраструктури трансферу технологій, запуск стимулів для бізнес-інновацій, масштабування дуальної освіти та механізмів неперервного навчання. Запропонований підхід розглядає інтеграцію «освіта – наука – виробництво» як керований інституційний процес, який забезпечує мультиплікативний ефект для стійкого економічного зростання.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle