Ільчук, Павло ГригоровичГорейко, Данило Ярославович2026-07-232026-07-232026Ільчук П. Г., Горейко Д. Я. Збалансоване AI-управління віддаленими ІТ-командами: концептуальна модель інтеграції алгоритмічного моніторингу та командної згуртованості. Бізнес Інформ. 2026. №3. C. 570–577. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-3-570-577https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_3_0_570_577https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2591У статті досліджено трансформацію моделей управління ІТ-проєктами в умовах поширення віддалених форматів роботи та активної інтеграції систем штучного інтелекту в управлінські процеси. Актуальність дослідження зумовлена зростанням складності координації діяльності розподілених ІТ-команд у цифровому середовищі, що характеризується високою невизначеністю, нелінійністю процесів та підвищеним рівнем організаційної турбулентності, які описуються концепцією BANI (Brittle, Anxious, Nonlinear, Incomprehensible). У таких умовах традиційні підходи до управління проєктами, засновані на ієрархічному контролі та ручному аналізі інформації, поступово втрачають ефективність, що актуалізує необхідність використання алгоритмічних інструментів підтримки прийняття управлінських рішень. Водночас надмірна алгоритмізація управління може створювати ризики зниження довіри, автономії працівників та психологічної безпеки в командах, що зумовлює потребу формування збалансованих моделей інтеграції штучного інтелекту в управлінські практики. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення концептуальної моделі збалансованого AI-управління ІТ-проєктами, яка інтегрує алгоритмічний моніторинг продуктивності з механізмами підтримки командної згуртованості віддалених ІТ-команд. Методологічну основу дослідження становлять методи системно-структурного аналізу наукових джерел, порівняльного аналізу традиційних і алгоритмічних підходів до управління проєктами, а також методи узагальнення та концептуального моделювання. У межах дослідження проаналізовано сучасні наукові підходи до алгоритмічного менеджменту, соціотехнічної інтеграції цифрових систем управління та використання аналітики даних у середовищі віддаленої співпраці. У результаті дослідження систематизовано інструменти алгоритмічного моніторингу за трьома взаємопов’язаними рівнями: операційним, прогностичним і соціально-комунікаційним. Операційний рівень охоплює аналіз показників продуктивності процесів розробки програмного забезпечення, прогностичний – алгоритми прогнозування ризиків виконання проєктів та управління ресурсами, а соціально-комунікаційний – інструменти аналізу командної взаємодії, комунікаційних мереж і психологічного стану учасників команди. На основі цієї систематизації запропоновано концептуальну модель збалансованого AI-управління ІТ-проєктами, що поєднує ядро оцінювання продуктивності (Performance Core) із шаром аналізу командної згуртованості (Cohesion Layer). Модель доповнена системою етико-правових запобіжників використання алгоритмічних систем та принципом Human Override, який забезпечує збереження пріоритету людської інтерпретації результатів алгоритмічного аналізу. Практичне значення дослідження полягає в розробленні поетапного алгоритму впровадження запропонованої моделі в систему управління ІТ-проєктами, що передбачає аудит цифрової зрілості організації, налаштування метрик алгоритмічного моніторингу, інтеграцію інструментів аналізу командної взаємодії та розвиток управлінських компетенцій у сфері інтерпретації алгоритмічних даних. Запропонований підхід сприяє підвищенню операційної стійкості ІТ-проєктів, покращенню якості управлінських рішень у віддалених командах і формуванню балансу між технологічною ефективністю цифрових систем управління та соціальною стійкістю організаційного середовища.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle