Згуровський, Михайло2026-06-022026-06-022026Згуровський, М. (2026). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, ІНСТИТУЦІЙНА ВРАЗЛИВІСТЬ І ДЕМОГРАФІЧНІ РИЗИКИ УКРАЇНИ. Демографія та соціальна економіка, 63(1), 3–25. https://doi.org/10.15407/dse2026.01.003https://ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/284https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2217У статті проаналізовано вплив розвитку штучного інтелекту (ШІ) на соціально-економічні та демографічні процеси в умовах цифрової трансформації та зростання глобальної конкуренції за людський капітал. Показано, що поширення ШІ супроводжується не лише зростанням продуктивності, а й посиленням соціальних ризиків, зокрема структурних зрушень на ринку праці та селективної міграції працездатного населення. Метою статті є аналіз впливу розвитку ШІ на соціально-економічні та демографічні процеси, а також обґрунтування можливостей використання його інструментів для дослідження, моніторингу та раннього попередження демографічних ризиків на основі оцінювання інституційної вразливості та міграційної динаміки в Україні. Особливу увагу приділено демографічній динаміці України у 1991—2025 рр. у контексті інституційної вразливості держави. Новизна статті полягає в обґрунтуванні ролі ШІ не лише як чинника технологічного прогресу, але й інструменту системного аналізу та моніторингу демографічних процесів; формалізації взаємозв’язку між демографічними процесами та інституційною вразливістю з використанням індикаторів Індексу недієздатності держав (Fragile States Index, FSI), з акцентом на показник зовнішніх міграцій і відтік мізків; кількісному підтвердженні статистично значущого зв’язку між зростанням інституційної вразливості та масштабами міграційного відтоку; розробленні концептуальних засад ШI-орієнтованих систем раннього попередження демографічних і соціально-економічних ризиків. Застосовано ШI-орієнтований аналіз як поєднання класичних економетричних моделей з методами машинного навчання для виявлення нелінійних і порогових ефектів, часових лагів і структурних зламів у демографічній динаміці; аналіз часових рядів; кореляційно-регресійне моделювання; інституційний та системний підходи. Емпіричну базу становлять міжнародні статистичні дані та індекси, як-от показники міграції, демографічного тиску та інституційної вразливості. На основі Індексу вразливості держав (FSI) з акцентом на показник зовнішніх міграцій і відтоку мізків (E3) здійснено ШI-орієнтований аналіз взаємозв’язку між інституційними умовами та міграційними процесами. Отримані результати свідчать про нелінійний і кумулятивний характер міграційного відтоку, що різко посилюється після досягнення критичних рівнів інституційної вразливості. Обґрунтовано доцільність використання інструментів ШІ для моніторингу та раннього попередження демографічних ризиків і підтримки превентивної демографічної та соціально-економічної політики. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням інтегрованих ШІ-орієнтованих платформ моніторингу демографічної динаміки, здатних у режимі реального часу поєднувати інституційні, економічні та міграційні індикатори. Практичне впровадження таких систем може стати основою для формування превентивної демографічної та соціально-економічної політики, спрямованої на зниження інституційної вразливості та мінімізацію втрат людського капіталу. У стратегічному вимірі це відкриває можливості переходу від реактивного управління демографічними кризами до проактивної моделі забезпечення соціальної стійкості та відновлення України.SOCIAL SCIENCES::Social sciences::DemographyArticle