Кизим, Микола ОлександровичХаустова, Вікторія ЄвгенівнаЮденко, Євген Володимирович2026-01-022026-01-022024Кизим М. О., Хаустова В. Є., Юденко Є. В. Концептуальні засади інституційно-інструментального забезпечення розбудови резильєнтної економіки України. Проблеми економіки. 2024. №4. C. 221–234. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2024-4-221-234https://www.problecon.com/article/?year=2024&abstract=2024_4_0_221_234https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/859Метою статті є формування концептуальних засад інституційно-інструментального забезпечення розбудови резильєнтної економіки України. Запропоновано розбудову економіки країни аналізувати в контексті складової компоненти надскладної системи – суспільства, яке пропонується розглядається як сукупність таких сфер життя людей: політичної, соціальної, економічної та екологічної. Розглянуто погляди вчених на зміст поняття резильєнтності суспільства та його сфер і сформовано кібернетичну модель управління резильєнтністю суспільства в країні. Розроблено схему взаємозв’язку понять, близьких до поняття «резильєнтність», та запропоновано тлумачення поняття «резильєнтність суспільства». Запропоновано концептуальну модель дослідження резильєнтності суспільства. Сформовано модель стадій життєвого циклу події щодо суспільства в країні. Обґрунтовано, що резильєнтність економіки є складовою резильєнтності суспільства і її слід розглядати з двох аспектів: як потенціал, тобто сукупність наявних можливостей та засобів у будь-якій сфері суспільства, що можуть бути використані при дії криз (шоків) різного характеру та як результат дії кризи (шоку) в довгостроковому та короткостроковому періодах на економічну сферу. Запропоновано операційну модель забезпечення резильєнтності суспільства в країні. Узагальнено властивості резильєнтності суспільства. Обґрунтовано, що концепція резильєнтності є методологічною основою визначення інституційних інструментів повоєнної розбудови резильєнтної економіки України, і для того, щоб забезпечити резильєнтність суспільства, необхідно мати систему управління, яка відповідала б інтенсивності кризи (шоку) і відповідній реакції на них. При слабкій за інтенсивністю кризі (шоку), що впливає на ті чи інші сфери суспільства, найкращою системою управління для протистояння ним визначеноантисипативне управління за слабкими сигналами. Досліджено сутнісну відмінність антисипативної, адаптивної та антикризової систем управління суспільством та сформовано схему послідовності проведення антикризової трансформації суспільства. Визначено інституційне й інструментальне забезпечення резильєнтності суспільства. Доведено, що дослідження будь-яких процесів і явищ базуються на висуненні та доведенні / спростуванні певних гіпотез. Сформовано описові, описово-пояснювальні та пояснювальні гіпотези в сфері досліджень резильєнтності суспільства. Наведені гіпотези складають основу концепції інституційно-інструментального забезпечення розбудови резильєнтної економіки України.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Social sciencesArticle