Нащекіна, Ольга МиколаївнаТимошенков, Ігор Владиславович2026-09-142026-09-142026Nashchekina, Olga M., and Tymoshenkov, Ihor V. (2026) “Explaining Motivations for CSR Communication: A Comparative Analysis of Theoretical Frameworks.” Business Inform 6:532–544. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-6-532-544https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_6_0_532_544https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2817Комунікація у сфері корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) стала важливою складовою сучасної корпоративної стратегії, сприяючи підвищенню організаційної прозорості, формуванню репутації та розвитку довгострокових відносин зі стейкхолдерами. Ефективність КСВ-комунікації залежить від мотивів, що лежать в основі розкриття КСВ-інформації. Розуміння цих мотивів є важливим для стратегічного управління КСВ-комунікацією, а також для оцінювання якості та достовірності корпоративної звітності щодо КСВ. Метою цього дослідження є порівняльний аналіз теоретичних підходів, що пояснюють причини здійснення організаціями КСВ-комунікації, виявлення основних мотивів розкриття КСВ-інформації, які випливають із цих підходів, а також аналіз передбачень різних теорій щодо якості КСВ-звітності. У статті запропоновано класифікацію мотивів КСВ-комунікації, що включає чотири широкі категорії: економічні (стратегічні), соціальні (реляційні), пов’язані з легітимністю та інституційні. На цій основі здійснено порівняння теоретичних інтерпретацій КСВ-комунікації з позицій теорій сигналізування, добровільного розкриття інформації, ресурсної залежності, стейкхолдерів, легітимності та інституційного ізоморфізму. Аналіз показує, що, хоча ці теоретичні підходи частково перетинаються, кожен із них переважно пов’язаний з однією з чотирьох широких категорій мотивів. До конкретних мотивів КСВ-комунікації, визначених у статті, належать: зменшення інформаційної асиметрії та отримання конкурентної переваги шляхом сигналізування про вищі результати КСВ; забезпечення доступу до критичних ресурсів; побудова довгострокових відносин зі стейкхолдерами; здобуття соціальної легітимності; дотримання правових і професійних вимог, а також імітація загальноприйнятих організаційних практик. У дослідженні також порівнюються передбачення різних теоретичних підходів щодо якості звітності з КСВ. Аналіз свідчить, що різні мотиви можуть бути пов’язані з різним ступенем символічної та субстантивної комунікації. Теорія сигналізування, теорія стейкхолдерів та теорія залежності від ресурсів краще пояснюють субстантивну комунікацію, тоді як теорія легітимності та інституційний ізоморфізм є більш релевантними для пояснення переважно символічних форм звітності з КСВ. Оскільки КСВ-комунікація організацій зазвичай формується під впливом одночасної дії кількох мотивів, її цілісне розуміння потребує поєднання різних теоретичних підходів, а не обмеження лише однією пояснювальною концепцією.enSOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle