Компанієць, Олексій Олексійович2026-02-252026-02-252025Компанієць О. О. Стратегічне забезпечення розвитку персоналу за умов цифрової трансформації та глобалізації. Проблеми економіки. 2025. №4. C. 214–220. https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-4-214-220https://www.problecon.com/article/?year=2025&abstract=2025_4_0_214_220https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1320Метою статті є розробка теоретичних засад та узагальнення стратегічних підходів до розвитку персоналу в умовах цифрової трансформації та глобалізаційних процесів, а також визначення ключових векторів розвитку та вдосконалення системи управління людськими ресурсами з урахуванням сучасних викликів і можливостей цифрової економіки. Методологічна основа дослідження побудована на синтезі загальнонаукових і спеціальних методів, доповнених емпіричними інструментами збору й аналізу даних, що гарантує комплексність, об’єктивність і достовірність отриманих результатів. У дослідженні здійснено ґрунтовний аналіз трансформації HR-процесів під впливом цифрових технологій, зокрема застосування штучного інтелекту, систем обробки великих даних, спеціалізованих HR-платформ, VR/AR-рішень та онлайн-освітніх середовищ. Показано, що ці інструменти сприяють модернізації рекрутингу, удосконаленню процедур оцінювання персоналу, персоналізації навчання та ефективнішому управлінню кар’єрним зростанням працівників. Акцент зроблено на необхідності створення культури постійного навчання, розвитку цифрових компетенцій, стимулювання мотивації та формування адаптивних форм зайнятості, що відповідають викликам турбулентного світового ринку. Обґрунтовано, що інтеграція інноваційних HR-технологій сприяє підвищенню продуктивності, оптимізації витрат на підготовку кадрів, зниженню рівня плинності персоналу та зміцненню організаційної стійкості. Зроблено висновок, що у сучасному бізнес-середовищі, що характеризується цифровими змінами та глобалізацією, стратегічний розвиток кадрів стає основним чинником забезпечення конкурентних переваг компаній. Впровадження інноваційних технологій, зокрема алгоритмів штучного інтелекту, big data аналітики та VR/AR-інструментів, відкриває нові перспективи для персоналізованого навчання, ефективного відбору кадрів та оптимізації HR-процесів. Водночас поширення гнучких моделей зайнятості, таких як дистанційна та гібридна робота, формує нову парадигму трудових відносин, що поєднує підвищення продуктивності з забезпеченням балансу між професійними та особистими потребами працівників.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesLAW/JURISPRUDENCE::Private law::Labour lawSOCIAL SCIENCES::Other social sciences::Labour market researchArticle