Петруха, Ніна МиколаївнаПетруха, Сергій ВалерійовичЯкимчук, Антон Володимирович2026-07-282026-07-282026Петруха Н. М., Петруха С. В., Якимчук А. В. Біоекономічні імперативи та ESG-концептуалізація управління аграрними підприємствами. Бізнес Інформ. 2026. №4. C. 302–317. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-4-302-317https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_4_0_302_317https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2615Сучасна трансформація аграрного сектора економіки відбувається в умовах посилення регуляторних вимог до корпоративної звітності зі сталого розвитку, поглиблення євроінтеграційних процесів, зростання кліматичних ризиків і необхідності переходу від лінійної ресурсоспоживчої моделі господарювання до циркулярної біоекономіки. За цих умов біоекономічні імперативи набувають значення не лише технологічних або екологічних орієнтирів, а й методологічної основи ESG-орієнтованої реконфігурації управління аграрними підприємствами. Актуальність дослідження зумовлена потребою теоретичного обґрунтування таких управлінських підходів, які забезпечують поєднання економічної результативності, екологічної відповідальності, соціальної стійкості та прозорості корпоративного контролю. У статті обґрунтовано, що біоекономічні імперативи не можуть розглядатися як зовнішній додаток до традиційного аграрного менеджменту або як сукупність окремих природоохоронних заходів. Вони формують ресурсно-змістовне ядро ESG-трансформації, оскільки охоплюють управління побічною біомасою, виробничими відходами, енергоефективністю, ґрунтовим капіталом, соціальним впливом, корпоративною відповідальністю та якістю управлінського контролю. Доведено, що перехід аграрних підприємств до ESG-орієнтованої моделі управління потребує не лише впровадження нових технологій, а й створення системи кількісного обліку, моніторингу, внутрішнього контролю та нефінансового розкриття інформації. Визначено ключові інституційні, фінансові й організаційні бар’єри ESG-трансформації аграрних підприємств України, серед яких – нерозвиненість внутрішнього ринку біоекономічної продукції та біоенергетичних ресурсів, висока капіталомісткість технологічної модернізації, фрагментарність державних стимулів, недостатня координація між органами публічної влади й бізнесом, дефіцит фахівців у сфері нефінансового обліку, ESG-аудиту та сталого менеджменту, а також вплив воєнних ризиків на інвестиційну активність. Водночас систематизовано драйвери відповідної трансформації, зокрема європейську регуляторну конвергенцію, становлення корпоративної звітності зі сталого розвитку, розвиток зеленого фінансування, зростання ролі біомаси як ресурсу декарбонізації та посилення вимог до прозорості агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні конверсійного контуру трансформації біоекономічних імперативів у ESG-комплаєнс та інвестиційну спроможність аграрного підприємства. Запропонований підхід розкриває логіку переходу від внутрішнього біоекономічного редизайну бізнес-процесів – обліку й переробки біомаси, мінімізації відходів, декарбонізації, біологізації виробництва та посилення корпоративної відповідальності – до формування вимірюваних ESG-показників, нефінансової звітності, підвищення інвестиційної привабливості, доступу до зеленого фінансування та зміцнення конкурентоспроможності аграрних підприємств на європейських ринках. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні концептуальної основи для удосконалення стратегічного управління аграрними підприємствами в умовах переходу до циркулярної біоекономіки, імплементації стандартів ESG-звітування та посилення вимог до екологічної, соціальної й управлінської прозорості аграрного бізнесу.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle