Овчаренко, Євген ІвановичГалгаш, Марк Русланович2026-07-232026-07-232026Овчаренко Є. І., Галгаш М. Р. Напрями формування та розвитку безпекоорієнтованого управління в організаціях в умовах воєнних і повоєнних загроз. Бізнес Інформ. 2026. №3. C. 503–512. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-3-503-512https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_3_0_503_512https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2584У статті досліджено теоретико-методичні засади формування та розвитку безпекоорієнтованого управління в організаціях в умовах воєнних і повоєнних загроз. Актуальність теми зумовлена трансформацією умов функціонування підприємств у період воєнної економіки, що супроводжується зростанням рівня невизначеності, багатовимірністю ризиків, порушенням логістичних ланцюгів, ресурсними обмеженнями та інституційною нестабільністю. У таких умовах традиційні підходи до стратегічного управління, орієнтовані переважно на забезпечення конкурентних переваг і довгострокового зростання, потребують суттєвого перегляду та доповнення безпековою складовою. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад і визначення напрямів формування та розвитку безпекоорієнтованого управління організаціями в умовах воєнних і повоєнних загроз. Методологічною основою дослідження виступають системний підхід, методи порівняльного аналізу, узагальнення наукових джерел, структурно-функціонального моделювання та концептуалізації управлінських процесів. Уточнено зміст категорії «безпекоорієнтоване управління», яке запропоновано трактувати як інтегровану систему стратегічного та операційного управління організацією, в межах якої забезпечення безпеки виступає системоутворюючою домінантою прийняття управлінських рішень. Систематизовано основні групи воєнних загроз для організацій та визначено їх вплив на трансформацію управлінських систем. Розроблено структурну модель безпекоорієнтованого управління організацією, що включає стратегічний, ризик-адаптивний, ресурсно-захисний, інституційно-комунікаційний і делегативно-арбітражний контури, інтеграція яких формує цілісну систему забезпечення організаційної стійкості. Наукова новизна викладених результатів дослідження полягає у формуванні концептуальної моделі безпекоорієнтованого управління організацією в умовах воєнних і повоєнних загроз та обґрунтуванні доцільності використання делегативно-арбітражних механізмів координації управлінських процесів. Практична значущість результатів полягає в можливості використання запропонованої моделі для підвищення стійкості підприємств, удосконалення стратегічного управління та адаптації організацій до умов воєнної турбулентності.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsSOCIAL SCIENCES::Business and economicsSOCIAL SCIENCES::Business and economics::Business studiesArticle