Заіменко, Н. В.Дідик, Н. П.Павлюченко, Н. А.Харитонова, І. П.Дзюба, O. І.Закрасов, О. В.Юношева, О. П.Чернікова, Н. С.Слюсаренко, O. М.2026-03-272026-03-272026Заіменко, Н., Дідик, Н., Павлюченко, Н., Харитонова, І., Дзюба, О., Закрасов, О., Юношева, О., Чернікова, Н., & Слюсаренко, О. (2026). Прояв лабільних механізмів стійкості деревних рослин в урбанізованому середовищі. Science and Innovation, 22(1), 12–23. https://doi.org/10.15407/scine22.01.012https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/995https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/1693Вступ. Пластичність та різноманіття адаптивних стратегій рослин визначають можливість їхнього існування за екстремальних умов і забезпечують стійкість біогеоценозу в цілому. Проблематика. Сучасні моніторингові дослідження свідчать, що більшість вуличних насаджень потерпають від антропогенного навантаження через інтенсивну урбанізацію, зокрема значне аерогенне та світлове забруднення. Мета. Встановити фізіолого-біохімічні особливості стійкості основних деревних порід насаджень Київського мегаполісу до світлового та аерогенного забруднення викидами автотраспорту. Матеріали й методи. Об’єктами були вуличні насадження Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L. та Platanus acerifolia (Aiton) Willd. Київського мегаполісу. Польові спостереження проводили у НБС НАН України (ділянка 1) та зеленій зоні вздовж бульвару Лесі Українки (ділянка 2). Визначали температуру ґрунту дослідних ділянок, емісію СО2 з його поверхні. Вміст хімічних елементів у ґрунтових та рослинних зразках досліджували за допомогою плазмового емісійного спектрометру iСАР 6300 DUO (Thermo Fisher Scientific, США). Аналізували вміст фотосинтетичних пігментів, танінів та брасиностероїдів у листках рослин. У вегетаційному досліді рослини обробляли 1%-м водним розчином Ti(SO4)2, мефенамінату титану та мефенамінової кислоти. Проводили мікробіологічний аналіз філоплани листків. Результати. Мультиваріантний підхід дозволив проаналізувати взаємодію у системі «рослина-ґрунтрослина» і відібрати найбільш стійкі та найчутливі параметри щодо оцінки зовнішнього впливу. За умов світлового і аерогенного забруднення спостерігалося підвищення вмісту титану в 1,2—4,4 рази, брасиностероїдів в 1,4—3,0 рази, танінів в 1,2—4,1 рази, кремнію в 1,1—2,3 рази в тканинах, що забезпечує ефективність функціонування лабільних механізмів стійкості рослин. Висновки. Застосування сполук титану й кремнію є перспективним для підвищення адаптаційної здатності рослин до стресових умов, а також створення ефективних препаратів на їхній основі.NATURAL SCIENCES::BiologyFORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNINGFORESTRY, AGRICULTURAL SCIENCES and LANDSCAPE PLANNING::Plant production::Plant and forest protectionArticle