Зварич, Олена ІгорівнаШпак, Андрій Дмитрович2026-05-062026-05-062026Зварич О. І., Шпак А. Д. Інституційні обмеження розбудови економіки знань на регіональному рівні в умовах воєнної економіки. Бізнес Інформ. 2026. №2. C. 24–31. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-2-24-31https://www.business-inform.net/article/?year=2026&abstract=2026_2_0_24_31https://dr.csbc.edu.ua/handle/123456789/2033У статті досліджено інституційні обмеження розбудови економіки знань на регіональному рівні в умовах воєнної економіки України. На основі інституційної теорії Д. Норта та О. Вільямсона, а також теорії регіональних інноваційних систем Б. Куке систематизовано типи інституційних обмежень за рівнями (національний, регіональні, мікро-) та видами (формальні, неформальні, організаційні). Розроблено матрицю інституційних обмежень, яка відображає системний, взаємопосилюючий характер виявлених дисфункцій і дозволяє ідентифікувати «вузлові» обмеження з найбільшим структурним впливом: слабкий захист прав інтелектуальної власності, фрагментованість національної інноваційної системи та недовіра між акторами інноваційного процесу. Розкрито специфіку інституційних деформацій, спричинених повномасштабною збройною агресією: деструкцію науково-освітньої інфраструктури, відплив людського капіталу, розрив мережевих зв’язків між акторами регіональних інноваційних систем, перерозподіл державного фінансування на користь оборонних видатків. Обґрунтовано асиметричний характер регіональних наслідків воєнної агресії: для прифронтових регіонів характерна деструкція інноваційної інфраструктури, тоді як регіони – реципієнти переміщених осіб отримали додаткові ресурси для знаннєвого розвитку. Запропоновано концепцію «інституційної резильєнтності» регіональних систем знань, що охоплює три виміри: абсорбційну, адаптаційну та трансформативну спроможність. Аргументовано необхідність підходу «відновлення зі зміною траєкторії» (recovery with trajectory change) замість простого повернення до довоєнного статус-кво. Обґрунтовано п’ять пріоритетів інституційного реформування задля відновлення та розвитку регіональної економіки знань: реформування захисту та комерціалізації інтелектуальної власності; децентралізація управління науково-інноваційною системою; програми залучення діаспори та повернення наукових кадрів; нові формати міжрегіональної та транскордонної науково-освітньої співпраці; формування культури інновацій та підприємництва.SOCIAL SCIENCES::Business and economics::EconomicsArticle